Цистра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Цистра, виготовлена у Німеччині, 1685, Музей мистецтва Метрополітен
Цитра, позначена як cythara Italica et Germanica (щоб відрізнити її від інших тогочасних інструментів з латинською назвою cithara), з книги Кірхера Musurgia Universalis

Цистра (від фр. cistre) — старовинний струнний щипковий музичний інструмент. За формою нагадує сучасну мандоліну напів овальної форми. Має 5 — 12 подвійних струн. Була поширена в Німеччині, Італії та інших країнах Західної Європи в XV — початку XIX ст. (особливо в міському середовищі наприкінці XVIII — початку XIX ст.). Специфічним різновидом цистра в Європі другої половини XVIII — першої половини XIX ст. була англійська гітара. В Різновиди цистри — велика басова, тенорова, мала.

На відміну від лютні, досить складної для гри і доступної лише професійним музикантам, простіша цистра зручніша за розміром і простіша для навчання, більше підходила для любителів. Це прямий предок гітари. Вона характеризується своїми деками — дощечками з перпендикулярними корпусу сторонами, плоским дном і кілковою коробкою в формі серпа. Металеві струни, які перебирали пальцями або медіатором, надавали їй легкий тембр та «соковитий» голос, який більше підходив для виконання серйозної музики. Ноти для цистри записували як правило у вигляді табулатури.

Подібними до цистри вважаються традиційні інструменти ряду європейських народів: в Німеччині — Waldzither[de], на Корсиціcetara[en], в Іспанії — bandurria[es], в Португалії — португальська гітара.

Література[ред.ред. код]

Sachs С. Handbuch der Musikinstrumentenkunde, 2 Aufl., Lpz., [1966], з. 205 — 09.