Пандурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пандурі

Панду́рі — грузинський народний музичний щипковий інструмент. Різновиди пандурі: прима, альт, тенор. Застосовують для супроводу жіночого сольного та хорового співу, інколи — танців, а також в оркестрі народних інструментів.[1].

Історія[ред. | ред. код]

Історія пандурі бере свій початок в Центральній та Східній частинах Грузії — Кахетії і Картлі. Традиційно у пандурі було 3 або 7 ладів. В 1934 році грузинський майстер Кирил Вашакідзе розробив модернізовану модель пандурі: додав півтони, завдяки чому з'явилися пандурі прима й пандурі тенор з 12 ладами.[2]

Музичні інструменти на кшталт пандурі є і в інших народів: у вірмен — пандір, у персів — танбурі, у чеченців та інгушів — пондар, осетинів — фандар і т. д. Щипковий музичний інструмент пандура був ще у давніх греків.

Конструкція та дизайн[ред. | ред. код]

Задня частина корпусу пандурі

Корпус, шийка та голівка інструменту традиційно виготовляються з цільної деревини. Дека має декілька невеликих резонансних отворів, зазвичай розташованих у формі кола або зірки. Струни — жильні. Настроювання переважно секундо-терцієве. Діапазон пандурі — у межах двух октав.[2]. Фор­ма кор­пу­са різниться в залежності від району Грузії: може бути лопатовидна, грушевидна і т. д. Звук видобувають щипком, ударом одним або кількома пальцями правої руки.[1]

Сучасні музиканти і пандурі[ред. | ред. код]

Тріо «Saunje»

На пандурі акомпанують сольному співу, речитації віршів, хору (в цьому випадку найчастіше виступає ансамбль пандуристів), іноді — танцям. В оркестрі грузинських народних інструментів використовується модернізована конструкція пандурі К. А. Вашакідзе.[2]

Відомими виконавцями на пандурі є учасники грузинського тріо «Saunje» (укр. «Скарб»): Рауль Надірашвілі (пандурі прима) та Гія Асанашвілі (пандурі тенор), а також музиканти Гія Субеліані, Міша Цітелашвілі, Іраклій Акхалая та ін.

Цитати[ред. | ред. код]

« Раніше в Грузії було складно уявити собі родину без пандурі. Якщо в когось не було інструмента, то йому його дарували або купували. Це вважалося найкращим і пам'ятним подарунком. У всіх куточках Грузії в один голос зазначають, що пандурі рідко робили для продажу. Пандурі дарували, а не продавали. »

— Леван Бреґвадзе, [3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б [1][недоступне посилання з липень 2019] Юцевич Ю. Є. Музика : словник-довідник. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2003. — ISBN 966-7924-10-6. Навчальна книга — Богдан. 
  2. а б в Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — C. 409 — ISBN 5-85270-033-9.
  3. [2] Леван Брегвадзе. Грузинские народные музыкальные инструменты, 2013 (ru). www.hangebi.ge. [недоступне посилання з липень 2019]