Очікує на перевірку

Тар (музичний інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тар
Типовий тар
Типовий тар
Типовий тар
КласифікаціяСтрунні музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса321.321-5
Діапазон
Подібні інструментигітара, уд, танбур, ребаб
CMNS: Тар у Вікісховищі

Тар (від перс. تار‎‎ — «струна»[1]) — народний струнний щипковий музичний інструмент[2] з 8-подібним корпусом, 22 ладами, 4-6 струнами, 19-ступеневим звукорядом з інтервалами, меншими за 1/2 тони[1]. Нині поширений в Вірменії, Афганістані, Іраці, Ірані, Туреччині, Таджикистані, Узбекистані та в деяких країнах Близького Сходу.

Автором оновленого тару є азербайджанський музикант-конструктор Садихджан (Мірза Садиг Асад огли), який жив у Карабасі у XIX столітті та отримав прізвисько «Батько тара».[3] Він реконструював і удосконалив багатовіковий щипковий тар: до слабкого звукового п'ятиструнного інструмента додано шість струн і кількість парде (ладів) досягли сімнадцяти. Для збільшення резонансу Садихджаном були додані хори (резонувальні струни) у верхньому регістрі та введено виконавський стиль «лал бармаг» (стиль «німого пальця»).

Сучасний (азербайджанський) тар має 11 струн — басові між парними мелодичними, розташованими з боків. Використовується для віртуозної сольної гри, а також в ансамблях (з кеменче і дойрою) і в оркестрах народних інструментів.

5 грудня 2012 року азербайджанське мистецтво гри на тарі було включено до Списку шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО[4].

Різновиди

[ред. | ред. код]
  • іранський тар — типовий 4–6-струнний;
  • азербайджанський тар — з 8-подібним корпусом[5] 11-струнна модифікація іранського тара;
  • вірменський тар — однотипний з азербайджанським[5];
  • турецький тар — з ладовим грифом[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Словник-довідник музичних термінів за книгами Ю. Є. Юцевича
  2. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Азербайджанская советская социалистическая республика. www.hrono.info. Процитовано 27 вересня 2017.
  4. Permanent Delegation of the Republic of Azerbaijan to UNESCO(англ.)
  5. а б в Словарь музыкальных терминов(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]