Ченг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ченг
Класифікація струнний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса 322.12
(кутова відкрита арфа)
Подібні інструменти арфа
CMNS: Ченг у Вікісховищі

Ченг або османська арфа (перс. چنگ ‎; «чанг») — струнний музичний інструмент. Один з найпопулярніших музичних інструментів Ірану, особливо в епоху Сасанідської династії. Був популярний в Оттоманській імперії до другої половини XVII століття. Також поширений у Китаї, Туреччині, Вірменії, Азербайджані та Центральній Азії. В основному на ньому грають жінки.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Ченг на марці Азербайджану

Попередницею перської та османської арф найімовірніше був інструмент, відображений на античній ассирійській глиняній табличці, хоча подібний музичний інструмент також зображено серед малюнків стародавніх єгиптян.

У результаті археологічних розкопок, які проводилися недалеко від античного міста Кавказької Албанії Барда, в селі Шатирли, на території нинішнього Азербайджану були знайдені керамічний посуд, який датується IVIII століттям до нашої ери, зі зображенням жінки, що грає на ченгу. Ці знахідки є пам'ятками місцевої матеріальної культури. Доктор Фарук Сумер, який відомий своїми дослідженнями в галузі музики тюркських народів, у статті «Музика і танці стародавніх тюрків» писав: «Серед культурних пам'яток, знайдених під час розкопок на алтайських курганах, найбільший інтерес становлять два ченга. Вони були віднесені до 250500 років до нашої ери».[1] До XIX століття він повністю вийшов з ужитку в азербайджанській музиці.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва інструменту — «ченг» походить від перс. چنگ чанг і пов'язане зі значенням «тримати», «хапати».

У вірменській етимології «ченг» вірм. Չանգ може бути перекладено як «кіготь».

Будова[ред. | ред. код]

За своєю будовою ченг — дугоподібний, довгастий догори музичний інструмент, типу арфи. На зовнішню лицьову частину корпусу натягується шкіра осетра, а до нижньої частини прикріплюється шатка, довгастої форми, на якій своєю чергою розташовуються кілочки. Струни ченга одним кінцем закріплюються на металевих петлях, які знаходяться на шкіряній частини корпусу, а іншим кінцем намотуються на дерев'яні кілочки.[2]

Виконання[ред. | ред. код]

Грають на ченгу сидячи, як і на арфі, пальцями правої та лівої рук.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Меджнун Керимов, кандидат искусствоведения: «Мугам и древние музыкальные инструменты». Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
  2. Строение ченга. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 19 червня 2018.