Октобас

Октобас

Інші назви	Октобас, субконтрабас
Класифікація	струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса	321.322-71
Діапазон
Подібні інструменти	контрабас
Октобас у Вікісховищі

Октоба́с (іноді субконтрабас) — найбільший та найнижчий за тоном музичний інструмент серед струнно-смичкових, поєднує у собі риси інструментів сімейства скрипкових та сімейства віол. Октобаси завжди були рідкісними інструментами і ніколи не виготовялися массово, а тільки по спеціальних замовленнях. Тому історичні октобаси були різного розміру, могли дещо відрізнятися за будовою та технікою гри, і сама назва «октобас» є скоріше загальною назвою для усіх струнно-смичкових інструментів, що були більші та нижчі за тоном ніж контрабас.

Опис

Історично існували октобаси різного розміру: від 2,5 до 5,5 метрів у висоту. На грифі розташовуються лади та натягуються три струни. Через великий розмір інструменту музикант має стояти на спеціальній підставці під час гри, а струни затискаються не пальцями, а за допомогою системи важелів. На найбільших октобасах грають удвох: одна людина водить смичком по струнах, а друга — затискає струни на грифі.

Стрій

Октобас, що зберігається в музеї у Феніксі (Аризона), має три струни, які настроєні на до субконтроктави, соль субконтроктави і ре контроктави: C₀ (16.4 Гц), G₀ (24.5 Гц) і D₁ (36.7 Гц). Таким чином, найнижча нота відповідає межі діапазону слуху людини. Натомість октобас у Монреальському симфонічному оркестрі настроєний на ля субконтроктави (А₀) і мі контроктави (E₁) і сі контроктави H₁

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Октобас в музеї музичних інструментів у Феніксі, Аризона, США

• Октобас — брат контрабаса [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Berlioz, Hector & Strauss, Richard. Treatise on Instrumentation New York: Dover, 1991: 405