Ород II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ород II
дав.-гр. ΟΡΩΔΗΣ
Ород II

Час на посаді:
57 до н. е. — 38 до н. е.
ПопередникФраат III
НаступникФраат IV

Народивсяневідомо
Помер38 до н. е.
Рей, Rey County[d], Тегеран, Іран

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ород II
Ород II

Ород II — цар Парфії з династії Аршакідів. Правив у 57-38 до н. е..

Прийшов до влади разом зі своїм братом — майбутнім царем Мітрідатом III, убивши свого батька Фраата III. Був одружений на Лаодіці, донці правителя Коммагени Антіоха I.

Історія[ред. | ред. код]

Брат Орода II — Мітрідат — був царем Мідії, але в 56 до н. е. повалив Орода, який втік до Сирії. Мітрідат вступив на трон, але зміг процарювати всього лише один рік, поки не був взятий в облогу в Селевкії на Тигрі та розгромлений парфянським полководцем Суреною Міхраном, що зберіг вірність Ороду II.

При правлінні Орода II, з початком вторгнення Марка Красса, почалася епоха відкритого протистояння Парфії та Риму, але Красс був розгромлений в битві при Каррах тим же полководцем — Суреною Міхраном — у 53 до н. е.

Після перемоги над Крассом, з подальшим захопленням багатьох областей в Месопотамії, Ород II вважав зависокий авторитет та популярність Сурени надто небезпечними для себе — за наказом Орода II Сурена був убитий. Після цього уклав союз з Артаваздом, царем Великої Вірменії, для зміцнення якого оженив сина Пакора з сестрою вірменського царя. У 52 році до н. е. Ород II спрямував війська до Сирії, де вони зазнали поразки від римського квестора Гая Кассія Лонгіна. Не допомогли парфянам повсталі юдеї, які домовилися про спільні дії з парфянським царем.

У 51 році до н. е. наказав синові Пакору здійснити розвідувальний рейд до Малої Азії. Останній перетнув Євфрат, зайняв Коммагену, увійшов до Сирії, де в Антіохії взяв в облогу римлян. після цього спрямував сили до Кілікії, де стояв проконсул Марк Туллій Цицерон. У боях з римлянами загинув досвідчений парфянський військовик Осак. Тому Пакор відступив до Месопотамії. Водночас проконсул Сирії Марк Кальпурній Бібул вступив в союз із сатрапом Орнодапатом, пропонуючи посадити на трон Парфії Пакора. Про це довідався Ород II й наказав Пакору повернутися до Вавилону.

При Ороді II парфяни, скориставшись Громадянською війною в Римі, завоювали та приєднали у 41-39 роках до н. е. до Парфії багато областей в Передній Азії і Сирії, хоча при цьому у 38 році до н. е. у битві з Публієм Вентідієм Бассом загинув син Орода — спадкоємець трону Пакор, після чого Ород призначає собі наступником іншого сина — Фраата, майбутнього царя Фраата IV. Заголом Ород мав близько 30 дітей.

Література[ред. | ред. код]

  • Malcolm A. R. Colledge: The Parthians. Thames and Hudson. London 1967. р. 37-44.