Соціал-демократія (Чехія)

Соціал-демократія чеськ. Sociální demokracie
Країна	Чехія
Голова партії	Міхал Шмарда
Спікер	Їтка Павлікова
Засновник	Йозеф Болеслав Пецка Ладіслав Запотоцький
Дата заснування	7 квітня 1878
Штаб-квартира	Lidový dům Hybernská 7, Прага
Ідеологія	Соціал-демократія Пан'європеїзм
Молодіжна організація	Молоді соціал-демократи
Членство в міжнародних організаціях	ПЄС Соцінтерн С&Д ПА
Кількість членів (2022)	7539
Місць у Палаті депутатів	0 / 200
Місць у Сенаті	1 / 81
Місць у Європарламенті	0 / 21
Офіційний колір (кольори)	Пастельний червоний
Девіз	Людяність замість егоїзму
Офіційний сайт	socdem.cz

Соціал-демократія (чеськ. Sociální demokracie, SOCDEM) — лівоцентристська соціал-демократична політична партія у Чехії. заснована в 1878 році. Перебуваючи в лівоцентристській частині політичного спектру та дотримуючись проєвропейських поглядів, вона є членом Партії європейських соціалістів, Соціалістичного інтернаціоналу та Прогресивного альянсу. Демократична академія імені Масарика є партійним аналітичним центром.

Історія

Діяльність у період Австро-Угорщини

Чеська соціал-демократична партія є найстаршою політичною партією в Чехії. Вона була заснована в квітні 1878 році на Бржевновському з'їзді (м. Прага) чеських соціал-демократів як складова частина Соціал-демократичної партії Австрії (входила до неї до 1893) під назвою Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Českoslovanská sociálně demokratická stranu dělnická). Метою партії було проголошено поширення ідей марксизму серед чеського робітничого класу, його політичне та організаційне згуртування. В кінці XIX — початку XX ст.. партія очолювала економічні та політичні виступи чеського пролетаріату: боротьбу за 8-годинний робочий день, за загальне виборче право. У 1910—1911 в партії відбувся розкол на «автономістів» і «централістів» (виступали проти відокремлення чеських профспілок від загальноавтрійського профцентру, за єдність профспілкового руху в країні). У роки Першої світової війни автономісти зайняли соціал-шовіністичну позицію, співпрацюючи з урядом Габсбургів.

Діяльність у період Чехословаччини

Після створення самостійної Чехословацької держави (1918) Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія об'єдналася з основною частиною словацьких соціал-демократів і з XII з'їзду (грудень 1918) стала іменуватися Чеська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Československá sociálně demokratická strana dělnická, ЧСДРП).

На початку грудня 1919 року в ЧСДРП консолідувалася революційна опозиція, так звана марксистська ліва. На XIII з'їзді (25 вересня 1920) ліве крило ЧСДРП організаційно об'єдналося в Чехословацьку соціал-демократичну робітничу партію (ліву), яка стала основою створеної в 1921 Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). За винятком 1926—1929, коли ЧСДРП перебувала в «лояльній опозиції», її представники (аж до 1938 року) брали участь у всіх коаліційних урядах Чехословаччини.

Після Мюнхенської угоди 1938 року керівництво ЧСДРП оголосило про саморозпуск партії, а в грудні 1938 року скликало з'їзд нової, так званої Національної партії праці (чеськ. Národní strana práce, НПП), до якої увійшли як соціал-демократи, так та і деякі члени Чехословацької національно-соціалістичної партії. У березні 1939 НПП була розпущена. Після звільнення Чехословаччини в 1945 ЧСДРП відновила діяльність. З травня 1945 стався конфлікт між прихильниками тісної співпраці з комуністами (З. Фірлінгер) і прихильників ідеологічної, політичної і організаційної самостійності (В. Майєр). 27 червня 1948, після виключення з партії правих елементів, соціал-демократи об'єдналися з комуністами на основі принципів марксизму-ленінізму і на організаційній базі КПЧ.

Сучасна партія

Після Оксамитової революції в 1989 році партія була відновлена під назвою Чехословацька соціал-демократія (чеськ. Československá sociální demokracie). Після розпаду Чехословаччини у 1993 році партія стала називатися Чеська соціал-демократична партія (чеськ. Česká strana sociálně demokratická).

Після парламентських виборів 1998 року, партія отримала більшість місць, але не змогла сформувати коаліційний уряд. В результаті, партія сформувала уряд меншості, який очолив лідера партії Мілош Земан. У зв'язку з цим соціал-демократи уклали, так званий, «опозиційний договір» з Громадянською демократичною партією, що опинилася на другому місці за кількістю голосів виборців, яка зобов'язалася не блокувати роботу уряду меншини.

Партія перемогла на виборах 2002 року, отримавши 70 із 200 представників в Палаті депутатів Чехії. Голова партії — Володимир Шпідла став прем'єр-міністром. Він очолив коаліцію з двома іншими невеликими партіями — Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія і Союз свободи — Демократичний союз до своєї відставки в 2004 році, після поразки ЧСДП на виборах до Європарламенту.

З 26 червня 2004 до 26 квітня 2005 року партію очолював Станіслав Гросс, який займав посаду прем'єр міністра. Гросспішов у відставку після скандалу, що виникла через його нездатність пояснити джерело фінансових ресурсів, що використовувалися для оплати свого будинку. З 2006 року партію очолює Іржі Пароубек.

На виборах 2 і 3 червня 2006 року партія отримала 32,3% голосів і 74 з 200 місць. Вибори викликали тупикову ситуацію, так як у правих (з Партією зелених) і лівих партій було по 100 місць. Тупик був зламаний, коли два депутати ЧСДП — Мілош Мелчак і Міхал Поханка утрималася при голосуванні про довіру урядові соціал-демократів, що дозволило коаліції Громадянських демократів (ODS), Християнських демократів (KDU–ČSL) і Партії зелених (SZ) утворити уряд.

18 березня 2011 головою партії був обраний Богуслав Соботка.

Логотипи

• 
  1945–1948 (1948–1990 у вигнанні)
• 
  1998–2011
• 
  2011–2021
• 
  Логотип для виборів 2017
• 
  Логотип для виборів 2021
• 
  2021–2023
• 
  2023–

Результати виборів

Вибори в Цислейтанії

Вибори до Імперської Ради

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–	Уряд
1907	389,960	8.5 (#6)	22 / 516	▲22	Опозиція
1911	357,234	7.9 (#4)	25 / 516	▲3	Опозиція

Вибори до Чеських земських зборів

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–
1895	939	1.1 (#8)	0 / 244	▬0
1901	11,388	4.7 (#6)	0 / 244	▬0
1908	39,443	9.8 (#3)	0 / 244	▬0

Вибори в Чехословаччині

Парламентські вибори

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–	Уряд
1920	1,590,520	25.7 (#1)	74 / 281	▲74	Коаліція
1925	632,403	8.9 (#4)	25 / 300	▼45	Коаліція
1929	963,462	13.0 (#2)	39 / 300	▲10	Опозиція
1935	1,032,773	25.7 (#1)	38 / 300	▼1	Коаліція
1946	1,590,520	25.7 (#1)	37 / 300	▼1	Коаліція
1948	як частина Національного фронту		23 / 300	▼14	Блок
У 1948–1990 роках була об'єднана в КПЧ
1990	342,455	3.2 (#9)	0 / 150	▬0	Без місць
1992	648,125	6.8 (#4)	10 / 150	▲10	Опозиція

Місцеві вибори

Вибори до Ради Чеської землі

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–
1928	420,298	12.0 (#3)	15 / 120	▲15
1935	506,642	12.7 (#3)	17 / 120	▲2
1946	533,351	15.0 (#4)	18 / 120	▲1

Вибори до Ради Моравсько-Сілезької землі

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–
1928	206,229	12.6 (#3)	9 / 60	▲9
1935	243,415	12.9 (#2)	9 / 60	▬0
1946	322,397	16.7 (#4)	13 / 80	▲4

Вибори до Ради Словацької землі

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–
1928	96,901	7.5 (#4)	4 / 54	▲4
1935	148,984	9.9 (#3)	8 / 54	▲4

Вибори до Ради землі Підкарпатської Русі

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–
1928	6,412	2.6 (#12)	0 / 12	▬0
1935	15,406	5.2 (#7)	1 / 12	▲1

Вибори до Чеської національної ради

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–	Уряд
1990	296,165	4.1 (#6)	0 / 200	▬0	Без місць
1992	422,736	6.5 (#3)	16 / 200	▲16	Опозиція

Вибори в самостійній Чехії

Вибори до Палати депутатів

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–	Уряд
1996	1,602,250	26.4 (#2)	61 / 200	▲45	Підтримка
1998	1,928,660	32.3 (#1)	74 / 200	▲13	Меншість
2002	1,440,279	30.2 (#1)	70 / 200	▼4	Коаліція
2006	1,728,827	32.3 (#2)	74 / 200	▲4	Опозиція (2006-2009)
					Коаліція (2009-2010)
2010	1,155,267	22.1 (#1)	56 / 200	▼18	Опозиція
2013	1,016,829	20.5 (#1)	50 / 200	▼6	Коаліція
2017	368,347	7.3 (#6)	15 / 200	▼35	Опозиція (2017-2018)
					Коаліція (2018-2021)
2021	250,397	4.7 (#1)	0 / 200	▼15	Без місць

Вибори до Сенату

Вибори	Перший тур		Другий тур		Місць
	Голосів	%	Голосів	%	Обрано	Загалом	+/–
1996	559,304	26.4 (#2)	733,713	31.8 (#2)	25 / 81	25 / 81	▲25
1998	208,845	21.7 (#3)	121,700	22.7 (#3)	3 / 27	23 / 81	▼2
2000	151,943	17.7 (#4)	53,503	9.5 (#4)	1 / 27	15 / 81	▼8
2002	122,397	18.4 (#2)	224,386	27.2 (#2)	7 / 27	11 / 81	▼4
2004	90,446	12.5 (#3)	24,923	5.2 (#3)	0 / 27	8 / 81	▼3
2006	204,573	19.2 (#2)	120,127	22.7 (#2)	6 / 27	13 / 81	▲5
2008	347,759	33.2 (#1)	459,859	55.9 (#1)	23 / 27	29 / 81	▲16
2010	290,090	25.3 (#1)	299,526	44.0 (#1)	12 / 27	41 / 81	▲12
2012	199,957	22.7 (#1)	207,064	40.3 (#1)	13 / 27	48 / 81	▲25
2014	226,239	22.0 (#1)	165,629	35.0 (#1)	10 / 27	35 / 81	▼13
2016	128,875	14.6 (#2)	55,622	13.1 (#3)	2 / 27	25 / 81	▼10
2018	100,478	9.2 (#3)	33,887	8.1 (#6)	1 / 27	13 / 81	▼12
2020	81,105	8.1 (#5)	18,175	4.0 (#8)	0 / 27	3 / 81	▼10
2022	43,870	3.9 (#7)	10,344	2.2 (#9)	0 / 27	1 / 81	▼2

Вибори до Європейського парламенту

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–
2004	204,903	8.8 (#5)	2 / 24	▲2
2009	528,132	22.4 (#2)	7 / 22	▲5
2014	214,800	14.2 (#3)	4 / 21	▼2
2019	93,664	4.0 (#8)	0 / 21	▼2

Президентські вибори

Непрямі вибори

Рік	Кандидат	Перший тур			Другий тур			Третій тур
		Голосів	%	Результат	Голосів	%	Результат	Голосів	%	Результат
1993	Не підтримали жодного кандидата
1998	Підтримали Вацлава Гавела	130	70.7	Другий	146	52.3	Переміг
2003	Ярослав Буреш	46	17.0	Вибув
	Мілош Земан	83	30.2	Вибув
	Ян Сокол	128	46.6	Другий	129	48.1	Другий	124	46.6	Програв
2008	Ян Швейнар	138	14.2	Другий	135	48.7	Другий	113	44.8	Програв
		128	49.1	Другий	141	47.2	Другий	111	44.0	Програв

Прямі вибори

Рік	Кандидат	Перший тур			Другий тур
		Голосів	%	Результат	Голосів	%	Результат
2013	Їржі Дінстбір мол.	829,297	16.1	Четвертий	Підтримали Мілоша Земана
2018	Не підтримали жодного кандидата
2023	Йозеф Стржедула	Зняв кандидатуру

Регональні вибори

Вибори	Голосів	%	Депутатів
2000	344,441	14.7 (#4)	112 / 675
2004	297,083	14.0 (#3)	105 / 675
2008	1,044,719	35.9 (#1)	280 / 675
2012	621,961	23.6 (#1)	205 / 675
2016	386,150	15.3 (#2)	125 / 675
2020	185,714	4.93 (#7)	37 / 675

Муніципальні вибори

Вибори	Голосів	%	Депутатів
1990	3,811,986	4,96	1,052
1994	10,935,889	8,7	1,628
1998	13,673,268	17,54	4,259
2002	12,576,146	15,57	4,664
2006	18,021,855	16,61	4,331
2010	17,746,799	19,68	4,584
2014	12,521,613	12,65	3,806
2018	5,999,380	5,34	1,955
2022	2,49		799

Голови партії

Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія

1. Антонін Нємец (1904–1915)
2. Богуміг Шмерал (1916–1917)
3. Антонін Нємец (1917–1925)
4. Антонін Гампл (1925–1938)

Чехословацька соціал-демократія

1. Зденєк Фірлінґер (1945–1947)
2. Богуміл Лаушман (1947–1948)

Чехословацька соціал-демократія у вигнанні

1. Блажей Вілім (1948)
2. Вацлав Маєр (1948–1972)
3. Вілем Бернард (1972-1989)
4. Карел Грубий (1989–1990)

Чехословацька соціал-демократія

1. Славомір Клабан (1989–1990)
2. Їржі Горак (1990–1993)

Чеська соціал-демократична партія

1. Мілош Земан (1993–2001)
2. Владімір Шпідла (2001–2004)
3. Станіслав Ґросс (2004–2005)
4. Богуслав Соботка (2005–2006, в.о.)
5. Їржі Пароубек (2006–2010)
6. Богуслав Соботка (2011–2017)
7. Мілан Хованець (2017–2018, в.о.)
8. Ян Гамачек (2018–2021)
9. Роман Ондерка (2021, в.о.)
10. Міхал Шмарда (2021–2023)

Cоціал-демократія

1. Міхал Шмарда (2023–)

Див. також

• Члени Чеської соціал-демократичної партії

Посилання

• Історія Чеської соціал-демократичної партії (чес.)
• Чехословацкая социал-демократическая рабочая партия (рос.)
• Radio Praga — ЧСДП: Чешская социал-демократическая партия [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)