Вулиця Лепкого (Львів)
| Вулиця Лепкого Львів | |
|---|---|
.jpg) Кам'яниця (вул. Лепкого, 15) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Богдана Лепкого |
| Колишні назви | |
| Браєровська, Мальцґассе, Браєрівська, Галана | |
| польського періоду (польською) | Brajerowska |
| радянського періоду (українською) | Браєрівська, Галана |
| радянського періоду (російською) | Браєровская, Галана |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 263 м. |
| Координати початку | 49°50′34″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.8428444° пн. ш. 24.0202583° сх. д.Координати: 49°50′34″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.8428444° пн. ш. 24.0202583° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′26″ пн. ш. 24°01′14″ сх. д. / 49.8407056° пн. ш. 24.0207944° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—20[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 6, 7, 8, 10, 12, 14, 15, 17, 20[3] |
| Державні установи | Личаківський районний суд м. Львова |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | історизм, класицизм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Лепкого у Вікісховищі | |
Вулиця Богдана Лепкого — вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулицю Городоцьку з вулицею Листопадового Чину.
Прилучаються вулиці: Мурави, Щепкіна, Гребінки, Шопена.
Історія та назва[ред. | ред. код]
Невелика вулиця Богдана Лепкого була прокладена у 1885 році і названа Браєрівською, бо пролягала через Браєрівку, яка належала родині Браєрів. Йозеф Браєр прибув із Сілезії у 1826 року до Львова, де згодом став впливовою людиною: банкіром, землевласником, засновником транспортного підприємства. 1853 року Браєр був обраний президентом Львівської торгово-промислової палати та був її представником у Галицькому сеймі та австрійському парламенті — Райхсраті у 1860-х роках. Його син Еміль власне розпарцелював та забудовував вулицю Браєрівську на своїх родинних землях. Поховані члени цієї родини на 10-му полі Личаківського цвинтаря у гробівці Браєрів, Тренклів, Вайглів, оздобленому знаменитою скульптурною композицією роботи Антона Шімзера.
Хоча й Браєр був німцем з походження, у Львові він став ревним захисником польських інтересів. Очевидно, це не викликало захоплення німецької окупаційної влади, тому у 1941—1944 роках вулиця називалася Мальцґассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва і вже 1950 року вулиця Браєрівська була перейменована вулицю Галана, на честь письменника-комуніста Ярослава Галана, а 1991 року її назвали на пошану українського письменника та літературознавця Богдана Лепкого[4].
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Богдана Лепкого переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм[5]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3]:
- Найстарішою будівлею на вулиці був палацик Браєрів збудований у середині XIX століття на місці, де зараз стоїть наріжний будинок під № 20. На старих планах та фотографіях Львова видно, що він оточений парком. Будинок розібрали. У 1897—1898 роках на його місці за проєктом архітекторів Тадеуша Вацлава Мюнніха та Станіслава Хлонєвського спорудили триповерхову кам'яницю для нового власника — лікаря Владислава Татарчука (на фасаді збереглася монограма власника —«WT»). Кам'яницю споруджено у стилі так званого «мальовничого» історизму — (піттореск). На фоні вохристої цегляної кладки третього поверху виділяється наріжний еркер з балконом, увінчаний невеличкою вежею з альтанкою та цибулеподібною банею зі шпилем. Над брамою можна побачити голівку янгола з крилами[6].
- Кам'яниці при вул. Лепкого № 6—12 були збудовані у 1883—1887 роках у стилі історизму за проєктом архітекторів Яна Шульца та Еразма Герматніка на замовлення Еміля Браєра. Спарений будинок під № 10—12 з двома брамами та бічними ризалітами оздоблений скульптурами, барельєфами і маскаронами авторства Леонарда Марконі. У будинку під № 12 мешкав і працював гінеколог та акушер Теодор Блотніцький[7].
- У сусідній кам'яниці № 8 теж мешкали аристократи, зокрема граф Август Лось, поміщиця Марія Мохнацька, потім у будинку перебував заклад страхової медицини — Каса хворих Королівського столичного міста Львова з поліклінікою. Нині тут розташовані 1-ше дитяче поліклінічне відділення 3-ї міської клінічної лікарні, санепідемстанція Залізничного району, Львівський обласний клінічний наркологічний диспансер та Галицький медичний центр безпеки дорожнього руху.
- Будинок під № 6 прикрашений вишуканим декором на античні роботи Леонарда Марконі. Відновлена брама будинку прикрашена літерою «Д». Це символ стоматологічної клініки «Дарія», яка розташовувалась на подвір'ї.
- Навпроти, при Браєрівській, 7 мешкав доктор філософії і професор гімназії Альберт Ціппер, який також був головою «Товариства для колонізації Палестини і Сирії».
- Будинок під № 14 споруджений в стилі історизму у 1890-х роках, прикрашають над вікнами третього поверху два погруддя в античному стилі — лікаря Гіппократа та римського цісаря і філософа Марка Аврелія[8].
- У наріжному будинку під № 16 містився заклад страхування робітників від нещасних випадків. У 1950-х роках тут перебував Залізничний райком КПРС, а нині більшість приміщень будинку займає Личаківський районнийсуд м. Львова.
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
У постсецесійній кам'яниці під № 4, що збудована у 1911 році провів дитинство та молодість найвідоміший у світі письменник львівського походження Станіслав Лем — син лікаря-ларинголога, автор фантастичних романів та книги спогадів про рідне місто «Високий Замок»[9]. 12 вересня 2021 року відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці Станіславу Лему на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів[10][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 7 січня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 35.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 89.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 313.
- ↑ Nadesłane // Kurjer Lwowski. — 1895. — S. 3. (пол.)
- ↑ а б Вулиці Львова, 2017, с. 314.
- ↑ Орліньський В. (2 серпня 2016). Таємниці Станіслава Лема. zbruc.eu. Збруч. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ У Львові урочисто відкрили меморіальну таблицю Станіславу Лему. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 12 вересня 2021. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 89. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 35, 39, 100, 112. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 312—314, 316. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Архітектура Львова vs Коронавірус, 47 серія «Вул. Лепкого, 20» (Казанцева Т.) |
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Лепкого Б. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 21 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)