Вулиця Лепкого (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Лепкого
Львів
Район Галицький
Назва на честь Богдан Лепкий
Загальні відомості
Поштові індекси 79007
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Вулиця Лепкого — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік від історичного центру. Пролягає від вулиці Городоцької до вулиці Листопадового Чину. Вулицю названо на честь українського поета Богдана Лепкого. [1]

Історія[ред.ред. код]

Невелика вулиця Богдана Лепкого була прокладена у 1885 р. і названа Браєрівською, бо пролягала через Браєрівку, яка належала родині Браєрів. Йозеф Браєр (Breuer, 1808-1877 рр.) прибув із Сілезії у 1826 р. й став у Львові заможною людиною: банкіром, землевласником, засновником транспортного підприємства. У 1853 р. Браєр був обраний президентом Львівської торгово-промислової палати й представляв її у 1860-х у Галицькому сеймі та австрійському Райхсраті (парламенті). Його син Еміль (1838-1913) власне розпарцелював та забудовував вулицю Браєрівську на своїх родинних землях. Поховані члени цієї родини на 10-му полі Личаківського цвинтаря у гробівці Браєрів, Тренклів, Вайглів, оздобленому знаменитою скульптурною композицією роботи Антона Шімзера.

Хоча й Браєр був німецького походження, у Львові він став ревним захисником польських інтересів. Очевидно, це не викликало захоплення у гітлерівців, тому у 1941-1944 рр. вулиця називалася Солодовою (Malzgasse). У 1950 р. вулиця Браєрівська була перейменована на честь письменника-комуніста Ярослава Галана (1902-1949 рр.), а в 1991 її назвали на пошану письменника та літературознавця Богдана Лепкого (1872-1941 рр.).

Архітектура[ред.ред. код]

Вулиця була забудована у 1880-1910 рр. Десять будинків на вул. Лепкого є пам'ятками архітектури.

  • Найстарішою будівлею був палацик Браєрів збудований у середині ХІХ століття на місці, де зараз стоїть будинок N 20. На старих планах та фотографіях Львова видно, що він оточений парком. Будинок розібрали. У 1897-1898 рр на його місці спорудили триповерхову кам'яницю для нового власника для нового власника Владислава Татарчуха. Будинок споруджений у стилі вишуканого «мальовничого» історизму (піттореск).
  • Кам'яниці при вул. Лепкого 6-12 були збудовані у 1883-1887 рр. у стилі історизму за проектом архітекторів Яна Шульца та Еразма Герматніка на замовлення Еміля Браєра. Спарений будинок під № 10-12 з двома брамами та бічними ризалітами оздоблений скульптурами, барельєфами і маскаронами авторства Леонарда Марконі.
  • У сусідній кам'яниці № 8 теж мешкали аристократи, зокрема граф Август Лось, поміщиця Марія Мохнацька, потім у будинку перебував заклад страхової медицини — Каса хворих Королівського столичного міста Львова з поліклінікою. Зараз тут розташовані 1-ше дитяче поліклінічне відділення 3-ї міської клінічної лікарні, санепідемстанція Залізничного району, Львівський обласний клінічний наркологічний диспансер та Галицький медичний центр безпеки дорожнього руху.
  • Будинок N6 прикрашений вишуканим декором на античні роботи Л. Марконі. Відновлена брама будинку прикрашена літерою «Д». Це символ стоматологічної клініки «Дарія», яка розташовувалась на подвір'ї.
  • Навпроти, при Браєрівській, 7 мешкав доктор філософії і професор гімназії Альберт Ціппер, який був теж головою «Товариства для колонізації Палестини і Сирії».
  • Будинок № 14 споруджений в стилі історизму у 1890-х роках, прикрашають над вікнами третього поверху два погруддя в античному стилі — лікаря Гіппократа та римського цісаря і філософа Марка Аврелія.
  • В наріжному будинку при вул. Лепкого, 16 розташовувався заклад страхування робітників від нещасних випадків. У 1950-х тут перебував Залізничний райком КПРС, а зараз більшість приміщень будинку займає місцевий суд Личаківського району.

Станіслав Лем[ред.ред. код]

У постсецесійній кам'яниці N4, яка датується 1911 р провів дитинство та молодість найвідоміший у світі письменник львівського походження Станіслав Лем (1921-2006 рр), син лікаря-ларинголога, автор фантастичних романів та книги спогадів про рідне місто «Високий Замок». [2]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 133. — ISBN 978-966-2154-24-5.