Вулиця Лепкого (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Лепкого
Львів
Кам'яниця (вул. Лепкого, 15)
Кам'яниця (вул. Лепкого, 15)
Район Галицький
Назва на честь Богдана Лепкого
Колишні назви
Браєровська, Мальцґассе, Браєрівська, Галана
польського періоду (польською) Brajerowska
радянського періоду (українською) Браєрівська, Галана
радянського періоду (російською) Браєровская, Галана
Загальні відомості
Протяжність 263 м.
Координати початку 49°50′34″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.8428444° пн. ш. 24.0202583° сх. д. / 49.8428444; 24.0202583Координати: 49°50′34″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.8428444° пн. ш. 24.0202583° сх. д. / 49.8428444; 24.0202583
Координати кінця 49°50′26″ пн. ш. 24°01′14″ сх. д. / 49.8407056° пн. ш. 24.0207944° сх. д. / 49.8407056; 24.0207944
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 4,6,7,8,10,12,14,15,17,20[2]
Державні установи Личаківський районний суд м. Львова
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова історизм, класицизм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Лепкого (Львів) на Вікісховищі

Вулиця Лепкого — вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулицю Городоцьку з вулицею Листопадового Чину.

Прилучаються вулиці: Мурави, Щепкіна, Гребінки, Шопена.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Невелика вулиця Богдана Лепкого була прокладена у 1885 році і названа Браєрівською, бо пролягала через Браєрівку, яка належала родині Браєрів. Йозеф Браєр прибув із Сілезії у 1826 року до Львова, де згодом став впливовою людиною: банкіром, землевласником, засновником транспортного підприємства. 1853 року Браєр був обраний президентом Львівської торгово-промислової палати та був її представником у Галицькому сеймі та австрійському парламенті — Райхсраті у 1860-х роках. Його син Еміль власне розпарцелював та забудовував вулицю Браєрівську на своїх родинних землях. Поховані члени цієї родини на 10-му полі Личаківського цвинтаря у гробівці Браєрів, Тренклів, Вайглів, оздобленому знаменитою скульптурною композицією роботи Антона Шімзера.

Хоча й Браєр був німцем з походження, у Львові він став ревним захисником польських інтересів. Очевидно, це не викликало захоплення німецької окупаційної влади, тому у 19411944 роках вулиця називалася Мальцґассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва і вже 1950 року вулиця Браєрівська була перейменована вулицю Галана, на честь письменника-комуніста Ярослава Галана, а 1991 року її назвали на пошану українського письменника та літературознавця Богдана Лепкого.[3]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм.[4] Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[2]

  • Найстарішою будівлею був палацик Браєрів збудований у середині ХІХ століття на місці, де нині стоїть будинок під № 20, на старих планах та фотографіях Львова видно, що він оточений парком. Будинок розібрали. У 1897 — 1898 роках на його місці спорудили триповерхову кам'яницю для нового власника Владислава Татарчуха. Будинок споруджений у стилі вишуканого «мальовничого» історизму (піттореск).
  • Кам'яниці при вул. Лепкого № 6-12 були збудовані у 18831887 роках у стилі історизму за проектом архітекторів Яна Шульца та Еразма Герматніка на замовлення Еміля Браєра. Спарений будинок під № 10-12 з двома брамами та бічними ризалітами оздоблений скульптурами, барельєфами і маскаронами авторства Леонарда Марконі. У будинку під № 12 мешкав і працював гінеколог та акушер Теодор Блотніцький.[5]
  • У сусідній кам'яниці № 8 теж мешкали аристократи, зокрема граф Август Лось, поміщиця Марія Мохнацька, потім у будинку перебував заклад страхової медицини — Каса хворих Королівського столичного міста Львова з поліклінікою. Нині тут розташовані 1-ше дитяче поліклінічне відділення 3-ї міської клінічної лікарні, санепідемстанція Залізничного району, Львівський обласний клінічний наркологічний диспансер та Галицький медичний центр безпеки дорожнього руху.
  • Будинок під № 6 прикрашений вишуканим декором на античні роботи Леонарда Марконі. Відновлена брама будинку прикрашена літерою «Д». Це символ стоматологічної клініки «Дарія», яка розташовувалась на подвір'ї.
  • Навпроти, при Браєрівській, 7 мешкав доктор філософії і професор гімназії Альберт Ціппер, який також був головою «Товариства для колонізації Палестини і Сирії».
  • Будинок під № 14 споруджений в стилі історизму у 1890-х роках, прикрашають над вікнами третього поверху два погруддя в античному стилі — лікаря Гіппократа та римського цісаря і філософа Марка Аврелія.
  • У наріжному будинку під № 16 містився заклад страхування робітників від нещасних випадків. У 1950-х роках тут перебував Залізничний райком КПРС, а нині більшість приміщень будинку займає Личаківський районнийсуд м. Львова.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

У постсецесійній кам'яниці під № 4, що збудована у 1911 році провів дитинство та молодість найвідоміший у світі письменник львівського походження Станіслав Лем — син лікаря-ларинголога, автор фантастичних романів та книги спогадів про рідне місто «Високий Замок».[6]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]