Філіпов Іван Маркелович

Іван Маркелович Філіпов
Іван Маркелович Філіпов
голова організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Миколаївській області
1938 — січень 1940
Попередник:	Столбун Онуфрій Титович
голова виконавчого комітету Миколаївської обласної ради
січень 1940 — березень 1944
Спадкоємець:	Борисов Пантелеймон Михайлович
перший секретар Миколаївського обласного комітету Компартії України
березень 1944 — 1947
Спадкоємець:	Кириленко Андрій Павлович
голова виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради
березень 1947 — 1952
Попередник:	Дементьєв Георгій Гаврилович
Спадкоємець:	Гавриленко Микола Остапович
голова виконавчого комітету Ізмаїльської обласної ради
1952 — лютий 1954
Попередник:	Кузьменко Михайло Григорович
Спадкоємець:	область розформована
голова виконавчого комітету Кримської обласної ради
червень 1956 — 9 жовтня 1959
Попередник:	Кузьменко Михайло Григорович
Спадкоємець:	Дружинін Володимир Миколайович
Народження:	1905 Миколаїв, Російська імперія
Смерть:	21 січня 1963(1963-01-21) Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна:	СРСР
Партія:	КПРС
Нагороди:	Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За трудову доблесть»

Іва́н Марке́лович Філі́пов (1905, Миколаїв — 21 січня 1963(1963-01-21), Сімферополь) — український радянський державний, партійний і політичний діяч. Кандидат у члени ЦК КП(б)У (1949–1952).

Біографія

Народився 1905(1905) року в родині робітника-котельника суднобудівного заводу в Миколаєві Херсонської губернії. Закінчив чотирикласну початкову школу та перший курс політехнічного училища.

Трудову діяльність розпочав 1917 року на Миколаївському суднобудівному заводі «Наваль» (потім — імені Марті) учнем та підручним слюсаря. У 1919 році був звільнений із заводу. Влітку 1919 року наймитував у заможнього селянина Барибіна в селі Воскресенськ (Горохівка) біля міста Миколаєва. З осені 1919 до 1921 року працював учнем та підручним слюсаря у кустаря в Миколаєві.

З 1921 по 1922 рік — чорнороб такелажної бригади Миколаївського заводу Ремсуд. З 1922 по 1923 рік — робітник Миколаївського заводу «колишнього Радецького». У 1922 році вступив до комсомолу.

З 1923 до 1926 року працював підручним слюсарем майстерні 5 дільниці служби руху, помічником машиніста залізничної станції Миколаїв. Обирався секретарем цехового комсомольського осередку.

Член КП(б)У з 1925 року.

У 1926–1928 роках — секретар комсомольської організації станції Миколаїв та член бюро Миколаївського окружного комітету ЛКСМ України.

У 1928–1930 роках проходив строкову службу в Червоній армії. Закінчив курси шоферів-мотористів у школі молодших командирів автомоточастин РСЧА у місті Харкові. Обирався секретарем комсомольської організації школи та секретарем партосередку військового підрозділу, членом партійного бюро військової частини і заступником секретаря партбюро, виконував обов'язки секретаря партбюро військової частини.

У 1930–1931 роках — секретар партійного осередку КП(б)У Миколаївського хлібозаводу.

У 1931 році закінчив шестимісячні Курси ЦК КП(б) України при Комуністичному університеті імені Артема в місті Харкові.

У 1931–1932 роках — завідувач агітаційно-масового відділу Цебриківського районного комітету КП(б)У на Одещині. Також виконував обов'язки завідувача культпропвідділу і завідувача організаційного відділу Цебриківського районного комітету КП(б)У.

У 1932–1934 роках — голова виконавчого комітету Цебриківської районної ради (Одеська область). У 1934–1937 роках — голова виконавчого комітету Новоодеської районної ради (Одеська область).

У 1937–1938 роках — завідувач Миколаївського обласного відділу комунального господарства.

З 14 березня 1938 по січень 1940 року — голова організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Миколаївській області. З січня 1940 року по березень 1944 року — голова виконавчого комітету Миколаївської обласної ради.

Під час німецько-радянської війни з 1941 року був у розпорядженні ЦК КП(б) України спочатку в оперативній групі Військової Ради Південного, а з 1944 року — 3-го Українського фронту.

З березня 1944 по 1947 рік — 1-й секретар Миколаївського обласного комітету КП(б) України.

З березня 1947 по 1952 рік — голова виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради.

З 1952 по лютий 1954 року — голова виконавчого комітету Ізмаїльської обласної ради. З червня 1956 року по 9 жовтня 1959 року — голова виконавчого комітету Кримської обласної ради.

З 28 січня 1949 по 23 вересня 1952 року був кандидатом у члени ЦК Компартії України (XVI з'їзд КП(б)У). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 4-го скликання (1954–1958) та депутатом Верховної Ради УРСР 1-го (1938–1947) та 5-го скликань (1959–1963). Член Бюджетної комісії Верховної Ради УРСР, член Президії Верховної Ради УРСР 1-го скликання.

Помер 21 січня 1963 року в Сімферополі.

Нагороди

• орденом Леніна (7.02.1939; за видатні успіхи в сільському господарстві та за перевиконання планів основних сільськогосподарських робіт)
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
• орден Трудового Червоного Прапора
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

Джерела

• Філіпов Іван Маркелович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 234—235.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 76.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
• Іван Маркелович Філіпов: передвиборча листівка // Наддністрянська правда : газета. — Стара Ушиця, 1938. — Червень.
• Филиппов Иван Маркелович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)