Протитанкова міна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протитанкова міна
Зображення
CMNS: Протитанкова міна у Вікісховищі
Установка протитанкового мінного поля стройовим розрахунком. Сицилія. 1943
Наземна протитанкова міна ТМ-46. СРСР
Польська протитанкова міна MN-121, що встановлюється дистанційним методом
Італійська протитанкова міна VS-N
Українські спецпризначенці встановлюють протитанкову міну ТМ-62М в зоні проведення АТО. Березень 2015 року.

Протита́нкова мі́на (ПТМ) — інженерний боєприпас (міна), призначений для знищення або виведення з ладу танків і інших броньованих машин противника.

Характеристики та устрій

[ред. | ред. код]

Протитанкові міни складаються із заряду вибухової речовини, детонатора (замикача), датчика цілі, підривника і корпусу (з металу, дерева, пластмас; відомі безкорпусні конструкції — з вибухової речовини підвищеної потужності. Деякі типи протитанкових мін мають пристрої (запобіжники), що забезпечують безпеку при установці, елементи невитягуваності та незнешкоджуваності, які ускладнюють зняття і знешкодження, а також самоліквідатори, що викликають вибух міни або що приводять її в безпечний стан через заданий проміжок часу.

Сучасні протитанкові міни, які знаходяться на озброєнні армій багатьох країн, частіше використовуються безкорпусні варіанти з детонаторами з пластмаси. Такі міни не виявляються індукційними міношукачами і для розвідників зазвичай не несуть небезпеки, оскільки спрацьовують при тиску на них вагою не менше ніж 180 кг.

Класифікація протитанкових мін

[ред. | ред. код]

За способом приведення в дію:

  • некеровані: вибухають від дії танку (БМП, БТР тощо), автомашини і тому подібне на детонатор (датчик цілі детонатора), а також після закінчення заданого часу;
  • керовані: переводяться в бойове положення або спрацьовують по команді, переданій по радіо або дротам.

За термінами спрацьовування:

  • миттєвої дії — що вибухають при взаємодії з об'єктом ураження;
  • сповільненої дії (МСД) — що автоматично спрацьовують або приходять в бойове положення після закінчення заданого часу.

За конструкцією детонатору:

За способами установки:

  • витягувані, які можна витягати з місця установки;
  • невитягувані — що вибухають при такій спробі.

За способом спричинення шкоди:

  • протигусеничні (ТМ-46, ТМ-57, ТМ-62, ПТМ-1): спрацьовують при наїзді на них гусеницею або колесом і спричиняють руйнування елементів ходової частини;
  • протиднищеві (ТМ-72, ТМ-89, ПТМ-3, ПТМ-4, FFV 028, HPD-2A2): вибухають при наїзді днищем, гусеницею або колесом і забезпечують пробиття днища, ураження екіпажу, ушкодження вузлів і агрегатів або руйнування елементів ходової частини;
  • протибортові (ТМ-83, DM-12 (PARM-1), DM-22 (PARM-2)): уражають техніку шляхом руйнування бортової броні. При цьому можуть виводитися з ладу екіпаж, окремі агрегати й озброєння;
  • протидахові (ПТКМ-1Р).

За типом датчика цілі:

  • натискної дії;
  • магнітної дії;
  • теплової дії;
  • похилої дії;
  • сейсмічної дії;
  • інфрачервоної дії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 311-313. — ISBN 00101-134. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]