Рівненський район (1940—2020)
| Рівненський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Рівненська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Рівненська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5624600000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▲ 92 834 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1176 км² | ||||
| Густота: | 75.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-362 | ||||
| Поштові індекси: | 35301—35378 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Рівне | ||||
| Селищні ради: | 3 | ||||
| Сільські ради: | 22 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 94 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Сальчук Микола Георгійович | ||||
| Голова РДА: | Левчук Петро Миколайович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Рівненська РДА Рівненська райрада | ||||
| Адреса: | 33001, м. Рівне, вул. Соборна, 195 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Рі́вненський райо́н — колишній [2] район Рівненської області, районний центр — місто Рівне. Площа становить 117,6 тисяч гектарів. Чисельність наявного населення становить 88,3 тис. чол., в тому числі сільське — 68,3 тис. чол., міське — 20 тис. чол. Щільність населення — 75 чоловік на 1 км². Район відомий пам'ятками культури. Тут створене Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.).
Географія[ред. | ред. код]
Рівненський район межує на півночі з Костопільським районом, на сході — з Гощанським, на півдні — зі Здолбунівським, на південному заході — з Дубенським, на заході — з Млинівським районом, на північному заході — з Волинською областю.
| Волинська область (Ківерцівський район) |
Костопільський район | |
| Млинівський район | Гощанський район | |
| Дубенський район | Здолбунівський район |
По території району протікають річки Горинь, Устя, Стубла, Путилівка (див. Річки Рівненського району).
ПЗФ[ред. | ред. код]
На території району розташований ботанічний заказник державного значення Вишнева гора, 5 заказників місцевого значення, 3 пам'ятники природи, 6 заповідних урочищ, 4 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Ботанічні заказники:
- Гориньград, Вишнева гора (загальнодержавного значення), Корнинський
Ентомологічні заказники:
Ландшафтні заказники:
Лісові заказники:
Ботанічні пам'ятки природи:
Геологічні пам'ятки природи:
Гідрологічні пам'ятки природи:
Заповідні урочища:
- Бармаківське, Олександрійська Дача, Порозівське, Урочище «Дуби», Урочище «Жуківське», Урочище «Покоси», Урочище «Сморжівське», Урочище «Соломка»
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:
Об'єкти без природоохоронного статусу:
Історія[ред. | ред. код]
Район утворений у 1940 році.
За даними районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року з району було виселено 170 родин «бандпособників» і націоналістів.[3]
У 1959 році до району приєднано Олександрійський район.
Населення[ред. | ред. код]
Найбільшими селищами району є Квасилів, Клевань, Оржів, а селами: Зоря, Олександрія, Городок, Шпанів, Біла Криниця, Шубків, Нова Любомирка, Забороль, Великий Житин, Корнин та ін.
На кінець 1945 року з Польщі до Рівненського району за планом мали переселити 2100 осіб.[4]
Вікова і статева структура[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 41 152 | 9073 | 6819 | 12 688 | 8492 | 3907 | 173 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 45 933 | 8684 | 6549 | 12 496 | 9757 | 7829 | 618 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Місцеву владу, крім районної державної адміністрації та районної ради, представляють 22 сільських та 2 селищних ради.
Економіка[ред. | ред. код]
Промисловість[ред. | ред. код]
Вигідне географічне розташування і багаті природні, матеріальні та трудові ресурси визначають сучасний характер розвитку і структуру господарського комплексу Рівненського району.
У районі 28 промислових підприємства.
Основні види промислової продукції — машини сільськогосподарського призначення, запчастини до них, скловироби, вироби з деревини, цегла силікатна, надміцні залізобетонні конструкції, меблі, лікеро-горілчані вироби, інші продовольчі товари. Основні види продукції, яка експортується в інші країни — скляні пляшки (ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря»), фанера клеєна (товариство «ОДЕК» Україна).
У районі містяться 563 діючих малих підприємств та 3494 суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб.
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Важливе місце в районі займає сільськогосподарське виробництво. В районі 22 підприємства агропромислового комплексу, з них 14 приватних сільськогосподарських підприємств, 3 закритих сільськогосподарських акціонерних товариства, 5 відкритих акціонерних товариств, а також зареєстровано 87 фермерських господарств.
Основними напрямками розвитку галузей сільського господарства району є зернове виробництво, буряківництво, вирощування овочів, кукурудзи, відгодівля худоби, формування високопродуктивних стад тварин, відтворення стад, організація племінної роботи в сільськогосподарських підприємствах із використанням генетичного потенціалу племзаводів.
Торгівля та побут[ред. | ред. код]
На території Рівненського району розташовано 438 підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, в тому числі 294 магазини, 41 кіоск, 103 заклади ресторанного господарства. Діє 17 автозаправних станцій.
Із загальної кількості магазинів (294) у власності юридичних осіб — 94 та фізичних — 200, в тому числі продовольчих із супутньою групою товарів — 170, непродовольчих — 50. Загальна торгова площа магазинів — 15640,52 м².
Із 103 закладів ресторанного господарства — 26 є власністю юридичних осіб і 77 — фізичних, загальна кількість посадкових місць по району — 4280. Найбільш насичені підприємствами торгівлі та громадського харчування селища: Клевань, Квасилів, Оржів та села: Зоря, Корнин.
Споживчий ринок району представлений 91 об'єктом побуту. Надають послуги 2 юридичні особи та 86 підприємців.
Транспорт та зв'язок[ред. | ред. код]
На території району є залізничні станції: Клевань, Любомирськ, Обарів.
Рівненський район розташований у південній частині Рівненської області. Центр — місто обласного підпорядкування Рівне. По території району проходять автомобільні дороги державного значення: Рівне — Сарни — Столин, Рівне — Тучин — Острог, Рівне — Берестечко — Буськ — Перемишляни, Бердичів — Чуднів — Шепетівка — Острог — Рівне, Київ — Чоп E40 (М06), Рівне — Луцьк Н22.
Транспортні перевезення здійснюються автомобільним транспортом. Станом на 01.05.2008 р. охоплені автобусним сполученням 94 населені пункти району.
Базовим підприємством — перевізником в районі визначено ВАТ «Рівнепасвантажтранс».
Забезпеченість телефонами становить 29 одиниць на 100 чоловік населення. Телефонізація на 100 сімей по району становить 70,41 основних телефонних апаратів.
Освіта[ред. | ред. код]
Система освіти району включає в себе 56 загальноосвітніх навчальних закладів, з них 15 шкіл I ступеня, 15 шкіл I—II ступенів, 26 шкіл I—III ступенів, 2 навчально-виховні установи «школа-дитсадок», 2 навчально-виховних комплекси «школа-гімназія», 2 навчально-виховних комплекси «школа-ліцей», 24 дитячих садочки. В районі 3 школи — інтернати та 1 дитячий будинок. Функціонують 2 професійні ліцеї,1 спортивна школа та 1 районний будинок школяра.
Соціально-культурна сфера[ред. | ред. код]
На території району працює 5 шкіл естетичного виховання (4 дитячі музичні школи та одна школа мистецтва).
Питання культурного обслуговування в районі вирішують 51 клубна установа системи Міністерства культури і мистецтв України та дві відомчі установи: палац культури агропромислової корпорації «Зоря» та будинок культури дослідного господарства «Шубківське». На базі клубних закладів та шкіл естетичного виховання займається 18 аматорських колективів, які носять звання «народний» та «зразковий».
Нині до послуг жителів району 41 бібліотека, в тому числі 2 районних, 3 міських, 36 сільських.
Діяльність клубних, бібліотечних установ та шкіл естетичного виховання забезпечує 286 чол. спеціалістів та фахівців.
Відомими в районі, в області та за її межами є зразковий дитячий духовий оркестр «Олександрійський», народне аматорське тріо «Живиця» відділу культури, естрадний ансамбль «Шанс» (Шубківська ДМШ), зразковий танцювальний ансамбль «Вербонька», хор «Фантазія»(Зорянська школа мистецтв), дитячий ансамбль естрадного співу «Лорелей» (смт. Квасилів), народні аматорські хори с. Зоря та с. Шпаків та багато інших.
Аматорські колективи району — постійні учасники не тільки районних та обласних свят, конкурсів, фестивалів, а й міжнародних.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Рівненського району було створено 79 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 79,95 % (проголосували 53 789 із 67 279 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,42 % (32 499 виборців); Олег Ляшко — 13,59 % (7 310 виборців), Юлія Тимошенко — 12,78 % (6 876 виборців), Анатолій Гриценко — 4,42 % (2 376 виборців), Ольга Богомолець — 2,34 % (1 259 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,00 %.[6]
Спорт[ред. | ред. код]
Спортивні споруди[ред. | ред. код]
а) Стадіони з трибунами на 1500 місць: 2 стадіони в с. Зоря та в смт Оржів.
б) Футбольні поля в кількості 36 одиниць, з них 27 належить середнім закладам освіти, 1 — професійному ліцею в смт. Клевань, 8 — районним підприємствам та організаціям.
в) Спортивних майданчиків в районі налічується 97 одиниць, з них належить: середнім закладам освіти — 50, професійним ліцеям — 6, підприємствам і організаціям — 41.
г) Спортивних зали — 32, з них — 28 — середні заклади освіти, 2 — ПЛ, 2 — районні підприємства та організації.
Професійний та любительський спорт[ред. | ред. код]
В органах юстиції зареєстровано 4 спортивні клуби:
- Фізкультурно-спортивний клуб інвалідів «Прометей» (спортсмени-інваліди займаються боротьбою дзюдо, пауерліфтингом, шахами, шашками).
- Сільські фізкультурно-спортивні клуби:
- «Білокриницький»: культивуються види спорту: волейбол (жінки), футбол, баскетбол;
- ФСК «Коливань»: футбол, волейбол, настільний теніс, шахи, шашки.
- футбольний клуб «ОДЕК» .
Також діють філії клубів:
Медицина[ред. | ред. код]
Медична допомога населенню Рівненського району здійснюється мережею лікувальних закладів, яка складається з центральної районної лікарні потужністю 285 ліжок з типовою поліклінікою на 990 відвідувань в зміну, двох районних лікарень сіл Дядьковичі та Олександрія по 65 ліжок кожна, 11 лікарських амбулаторій, з них 6 амбулаторій загальної практики/сімейної медицини, та 59 фельдшерсько-акушерських пунктів. Крім того, екстрену медичну допомогу надають 6 пунктів швидкої медичної допомоги.
Всього в районі для надання стаціонарної допомоги розгорнуто 415 ліжок, що становить 47,2 ліжка на 10 000 населення.
На території району розташований один з найкращих оздоровчих закладів країни — санаторій «Червона калина», який щорічно оздоровлює понад 5 тисяч пацієнтів.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Рівненському районі Рівненської області нараховується 72 пам'яток історії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 588/2019-рп «Про призначення П.Левчука головою Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області»
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 9-10. — (Реабілітовані історією)
- ↑ Збірник праць кафедри української преси. — Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2000. — Т. 3. — С. 182.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 11 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рівненський район (1940—2020) |
|
| ||||||||||||||||
