Світлодарськ
| Світлодарськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Донецька область | ||||||||
| Район | Бахмутський район | ||||||||
| Громада | Світлодарська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1970 | ||||||||
| Статус міста | з 1992 року | ||||||||
| Населення | ▼ 11 127 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 2,12 км² | ||||||||
| Густота населення | 5555 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 84792 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6249 | ||||||||
| Координати | 48°26′07″ пн. ш. 38°13′15″ сх. д. / 48.43528° пн. ш. 38.22083° сх. д.Координати: 48°26′07″ пн. ш. 38°13′15″ сх. д. / 48.43528° пн. ш. 38.22083° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 172 м | ||||||||
| Водойма | Лугань, Світлодарське водосховище | ||||||||
| Назва мешканців | світлодарча́нин, світлодарча́нка, світлодарча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Дебальцеве | ||||||||
| До станції | 21 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 58,5 км | ||||||||
| - залізницею | 92 км | ||||||||
| - автошляхами | 77,7 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 821 км | ||||||||
| - автошляхами | 718 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 84792, Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, пр. Миру, 5 | ||||||||
| Вебсторінка | www.svitlodarsk-rada.dn.ua | ||||||||
| Міський голова | Брехунець Анатолій Федорович | ||||||||
|
| |||||||||
Світлода́рськ — місто в Бахмутському районі Донецької області. Адміністративний центр Світлодарської міської громади. Населення — 13 203 особи. 24 травня 2022 року місто захоплене російськими загарбниками.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване в східній частині області, на березі Світлодарського водосховища.
Місто займає територію 24 км², з них 6 % під забудовою. На одного мешканця припадає 23 м² зелених насаджень. Середня температура січня −7,3, липня +21,5. За рік випадає понад 500 мм опадів.
Населення[ред. | ред. код]
Населення станом на 5 грудня 2001 року становило 13,2 тис. осіб, на початок 2004 — 13,0 тис. осіб.
За даними перепису 2001 року населення міста становило 13203 особи, із них 24,62 % зазначили рідною мову українську, 75,03 % — російську, 0,10 % — білоруську, 0,08 % — вірменську та грецьку, 0,02 % — молдовську, 0,01 % — гагаузьку та німецьку мови[2].
Історія[ред. | ред. код]
Засноване в 1970 році як селище у зв'язку з будівництвом Вуглегірської ДРЕС. Статус міста отримало в 1992 році.
29 березня 2013 р. на Вуглегірській електростанції сталася пожежа. Загинула 1 людина, 11 осіб були госпіталізовані[3]. Пошкоджено 4 енергоблоки першої черги. Станцію було відімкнено від енергосистеми.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
24 січня 2015 року житлові райони міста потрапили під обстріл бойовиків. В результаті одна жінка в тяжкому стані потрапила в лікарню, загалом постраждали двоє людей.[4]
27 січня 2015 року бойовики незаконних збройних формувань здійснили черговий терористичний акт — з реактивних систем залпового вогню «Град» вони обстріляли міську лікарню[5][6].
Станом на 18 лютого 2015 року зі Світлодарська через постійні обстріли терористами виїхали 6 тисяч осіб, у місті лишилося 6000 людей[7]. 5 травня 2015-го загинув вранці поблизу міста Світлодарськ у бою з ДРГ терористів, що із засідки обстріляла із РПГ та стрілецької зброї українських військовиків під час об'їзду ними блокпостів, солдат 30-ї бригади Олександр Ковальчук. Ще 6 вояків зазнали поранень, один з них — важких.
30 квітня 2016-го внаслідок обстрілів терористами з гранатометів біля світлодарського водосховища загинув український військовик[8].
18 грудня 2016 внаслідок атаки бойовиків на позиції ЗСУ загинули 5 українських військовослужбовців, 6 були поранені. Найманці застосовували заборонені домовленостями про перемир'я озброєння. Атака була відбита[9][10].
23 травня 2022 року гарнізон ЗСУ залишив місто. 24 травня місто окуповане російськими загарбниками[11].
Господарство[ред. | ред. код]
Понад половина зайнятих в народному господарстві працюють на Вуглегірській електростанції та пов'язаних з нею підприємствах.
У місті функціонують 2 загальноосвітніх школи, музична школа та палац спорту з плавальним басейном.
Лікарня[ред. | ред. код]
У Світлодарській лікарні через близькість до фронту лікувалися багато українських військових, тут дотепер ховаються сотні, якщо не тисячі, біженців з Дебальцевого.
Культура[ред. | ред. код]
У Світлодарську діє палац культури.
Влітку 2010 року у місті пройшли зйомки двох документальних фільмів: «У суботу» відомого режисера та сценариста Олександра Міндадзе, а також французько-українського фільму «Земля забуття» / «La Terre Outrage»; режисер фільму — Михаль Боганим.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
в місті знаходяться:
- 4 заклади для дітей дошкільного віку
- 2 школи (ЗОШ № 11, та Світлодарський НВК I—III ст. № 8);
- музична школа;
- Палац Культури;
- Палац Спорту;
- тренажерний зал «Атлант»;
- ЦДЮТ — центр дитячої та юнацької творчості;
- комунальний молодіжний центр «Імпульс»
- креативна молодіжна платформа «VPN-zone»
- кафе «Піраміда», «Візит», «Нептун», «В двох кроках», «Маркет+»
- в місті кілька занедбаних паркових зон, пляж.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ У Світлодарську назвали причину аварії на Вуглегірській ТЕС. Голос України: Інформаційний портал. [недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Светлодарск после обстрелов (фото, видео) (рос.). Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Прес-центр АТО — 27 січня 2015 р. о 16.21. Facebook (укр.). Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Бойовики обстріляли лікарню у Світлодарську. Українська правда (укр.). Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Зі Світлодарська евакуювали половину населення - В.Аброськін. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ За добу в АТО загинув 1 український боєць, ще 7 поранені. espreso.tv. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Бій на Світлодарській дузі: п ять загиблих. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Бойовики намагалися штурмувати позиції ЗСУ на Світлодарській дузі: 5 бійців загинуло. 24 Канал. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Донеччина: окупанти захопили Світлодарськ. Українська Правда. 24 травня 2022.
- ↑ Об одной (маленькой?) победе. Українська правда - Блоги (рос.). Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Бєлорусець, Євгенія. Светлодарск – украинский город возле Дебальцево. 6 месяцев без финансирования и поддержки. Українська правда - Блоги (рос.). Процитовано 24 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
|
| |||||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||
