Сергієв Посад
| місто Сергієв Посад | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | Сергієво-Посадський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46428000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46728000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1337 | ||||
| Статус міста | 1919 | ||||
| Населення | ▼ 105 835[1] | ||||
| Площа | 50,40[2] км² | ||||
| Поштові індекси | 141300...141315 | ||||
| Телефонний код | +7 496 для номерів виду 54Х-ХХХХ і 55Х-ХХХХ | ||||
| Географічні координати: | 56°18′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.30000000002777227336991928° пн. ш. 38.13333333336077402009323123° сх. д.Координати: 56°18′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.30000000002777227336991928° пн. ш. 38.13333333336077402009323123° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, літом UTC+4 | ||||
| Водойма | Кончура | ||||
| Відстань | |||||
| До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
52 74,5 | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | sergiev-posad.net | ||||
| Міський голова | Душко Євген Анатолійович | ||||
| Мапа | |||||
  Сергієв Посад | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.svg)
.svg)
Сергієв Посад (рос. Сергиев Посад) — місто (від 1782 року) у Московській області Росії, адміністративний центр Сергієво-Посадського району Московської області, місто обласного значення, найбільший населений пункт муніципального утворення «Міське поселення Сергієв Посад».
Станція Сергієв Посад — одна з основних залізничних станцій на Ярославській лінії Московської залізниці. У місті знаходиться пам'ятник культури і мистецтва, занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Троїце-Сергієва Лавра.
Відстань до Москви становить 52 км. Населення — 105,8 тис. чол. (2010).
Загальні відомості про місто[ред. | ред. код]
Географія[ред. | ред. код]
Сергієв Посад знаходиться в центрі європейської частини Росії. Місто розташоване в північно-східній частині Московської області, за 52 км від Москви (74,5 км — залізницею від Ярославського вокзалу). Одна з основних залізничних станцій на лінії Москва — Ярославль Московської залізниці. Місто розташоване на річці Кончурі з її притоками.
З півночі міське поселення Сергієв Посад межує з міськими поселеннями Скоропусковський, Пересвіт, сільськими поселеннями Реммаш і Шеметівське Сергієво-Посадського муніципального району; із заходу — з сільським поселенням Василівське; з півдня — з міським поселенням Хотьково, сільським поселенням Лозівське, зі сходу — із сільським поселенням Березняки.
Межею міста Сергієв Посад є неправильний овал, витягнутий з півдня на північ і розділений руслом річки Кончури на три частини. Віссю міста і основною транспортною артерією є проспект Червоної Армії. Південна частина міста перетинається залізничною лінією Москва — Ярославль. У місці перетину залізничної лінії та проспекту Червоної Армії зведено шляхопровід[3].
У центральній частині міста розташовуються основні церковні, адміністративні, культурні і соціальні об'єкти міста — Троїце-Сергієва Лавра, залізничний вокзал, адміністрація міста та району. Робітниче селище, розташоване в північно-східній частині міста, спочатку заселялося робітниками Загорського оптико-механічного заводу (ЗОМЗ), від чого і отримало свою назву. Значну його частину займає сам оптико-механічний завод.
Мікрорайони Углич і Північне селище, розташовані на заході і півночі міста відповідно, є житловими спальними районами.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат Сергієва Посада помірно-континентальний. Для міста характерні м'яка зима з рясними снігопадами і тепле літо з дощовим липнем. Найхолодніший місяць року — січень (середня температура становить близько -8°С), найтепліший — липень (середня денна температура близько +23°С)
Демографія[ред. | ред. код]
Населення Сергієва Посада за даними 2010 року становить 110,9 тис. жителів.[4]
| Рік | 1897 | 1939 | 1971 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| К-сть | 25 | 45 | 94 | 111,2 | 109,3 | 107,5 | 110,9 |
Історія[ред. | ред. код]
Виникнення перших поселень, XIV століття[ред. | ред. код]
_(1883).png)
Спочатку — кілька поселень (Кукуева, Панін, Клементьєво та ін.), що виникли наприкінці XIII — початку XV ст. навколо Троїце-Сергієва монастиря (з 1744 р — Лаври), заснованого в 1337 р. преподобним Сергієм Радонезьким. Поселення були славні народними промислами: різьбленням по дереву і виготовленням іграшок.
Утворення посада[ред. | ред. код]
На початку XVIII століття села Клементьєво, Кокуево і Пушкарське, Стрілецьке, Іконне, Кухарське, Стаєнна слобода, розташовані неподалік від монастиря злилися в одне торгово-промислове селище — посад. 22 березня 1782 року за указом Катерини II він був названий Сергієвим. В 1744 році монастир став Лаврою. До 1792 року посад отримав регулярний план. В 1845 р. було прокладено шосе, яке з'єднало Сергієв Посад з Москвою, а в 1862 році була проведена залізниця.
Посад на рубежі XIX і XX ст.[ред. | ред. код]
В 1919 році Сергієв отримав статус міста, а в 1930 р. був перейменований в Загорськ на честь революційного діяча В. М. Лубоцкого (Загорського). 23 вересня 1991 року місто було назване Сергієв Посад.
Загорськ в Радянські часи[ред. | ред. код]
У цьому місті відбуваються події фільму «Доля резидента» з серії радянських фільмів про розвідника Тульева.
У Загорську відбуваються події у вірші «Жара» знаменитої дитячої письменниці Агнії Львівни Барто.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
9 серпня 2023 приблизно об 11:00 ранку в Сергієвому Посалі на території Загірського оптико-механічного заводу стався потужний вибух. Офіційна влада пояснила це вибухом на складі з піротехнікою.[5] Відомо, що цей завод постачав оптичні засоби російським силовим структурам, а й з 2019 року брав участь у розробці російського стратегічного бомбардувальника-ракетоносця нового покоління "Посланник".[6]
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Храми і церкви[ред. | ред. код]
Найважливішою міською визначною пам'яткою та історичним центром міста є ансамбль Троїце-Сергієвої лаври. Чудові також Введенська та П'ятницька церкви (обидві — 1547), Вознесенська (1766—1779), Успенська (1769) та Іллінська (1773) церкви; монастирський готель (1823, архітектор А Ф. Елькінський, у класичному стилі), торгові ряди (початок XX ст), П'ятницький колодязь (кінець XVII — початок XVIII ст).
Музеї[ред. | ред. код]
- Музей іграшки (створений в 1918 р.),
- Сергієво-Посадський державний історико-художній музей-заповідник (організований в 1920 на території Троїце-Сергієвої лаври, нині перенесений з території монастиря в колишню будівлю банку в центрі міста).
Суспільство[ред. | ред. код]
Економіка[ред. | ред. код]
В Сергієвому Посаді активно розвивається торгівля товарами народного споживання, проектуються та будуються нові торгово-культурні центри.
Культура і спорт[ред. | ред. код]
У місті раз на рік проводяться фестивалі повітряних куль незвичайних форм під назвою «Небо Святого Сергія».
З 2006 року в місті діють муніципальний театр — «Театральний ковчег» та клуб православної молоді «Джерело».
У місті з 2008 року проводиться Відкрита першість Росії з російської рукопашного бою серед православних військово-патріотичних клубів.
Також проводяться районні турніри з флорбол у серед юнацьких та дитячих команд. У Сергієвому Посаді є і футбольний клуб «Промінь», який виступає на однойменному стадіоні.
Релігія[ред. | ред. код]
На території Тройце-Сергієвої Лаври знаходяться Московська духовна академія (МДА) (з 1814) і семінарія (з 1742). В 2018 році з'явилась інформація що церква пропонує перетворити місто в «православний Ватикан»[7]. Можливість створення великого релігійного центру в Сергієвому Посаді не вимагає узгодження з президентом Росії Володимиром Путіним, заявив прес-секретар глави держави Дмитро Пєсков[8].
Промисловість і виробництво[ред. | ред. код]
Іграшковий промисел Сергієва Посада[ред. | ред. код]
Сергієв Посад — столиця лялькового «царства», тут створювалися російські ляльки та інші іграшки.
Початок іграшкового різьбленого промислу в Сергієвому Посаді відноситься до перших десятиліть XVI століття. До кінця минулого століття це місто вже стало столицею іграшкового промислу Росії. У Сергієвому Посаді до цього часу займалися іграшковим промислом близько 5550 дворів.
Виготовляють там іграшки і в даний час. Крім того, в Сергієвому Посаді знаходиться єдиний в Росії Інститут іграшки, де розробляють нові її різновиди. Там же розташований унікальний Музей іграшки, з експонатів якого можна вивчати лялькову історію.
Сьогодні сергіевопосадські майстри виготовляють іграшки з найрізноманітніших матеріалів. Але спочатку вони прославилися своїми виробами з дерева. Найкращим матеріалом у Сергієвських різьбярів вважалися липа, вільха, осика та береза. Виготовленню іграшки передував підготовчий період, що тривав до двох років. Тільки після нього з дерева вирізали фігурки і розписували яскравими фарбами. Дешеві іграшки розписувалися клейовими фарбами, а дорожчі — акварельними, масляними і емалевими.
Ходовим товаром були дешеві дерев'яні ляльки, які отримали іронічне прізвисько «дурки». Дури були помітні, в пишних і неправдоподібних сукнях, фантастичних капелюхах з квітами і пір'ям, «надуті» і «зарозумілі». Але при цьому — веселі і барвисті. Народ охоче купував такі ляльки.
Ляльки «пані» відрізнялися більш тонкою роботою, витонченим розфарбуванням і, як наслідок, високою ціною. У Сергієвських майстрів були цілком оригінальні іграшки, які користувалися великим попитом у святкові та ярмаркові дні.
Знаменитий Музей іграшки розташований в красивому місці міста, навпроти Троїце-Сергієвої лаври. У стінах музею зберігається понад 30 тисяч іграшок різних народів світу.
Відомі сергієвопосадці[ред. | ред. код]
- Олександр Роу
- Герман Стерлігов
- Купченко Леонід Федорович (* 1934) — український фахівець у галузі електродинаміки, доктор технічних наук, професор, винахідник.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Саров (Росія, з 2007 р.)
Ахалі-Атоні (Абхазія, з 2007 р.)
Гнєзно (Польща, з 2007 р.)
Сремскі-Карловці (Сербія)
Салдус (Латвія)
Фульда (Німеччина, з 1991 р.)
Вагаршапат (Вірменія, з 2010 р.)[9]
Барі (Італія, з 2010 р.)
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Місто, відоме своєю Лаврою, надихнуло парфумера Евелін Буланже (Evelyne Boulanger) на створення аромату Zagorsk (туалетна вода; лонч у 2002 р.), який увійшов в серію Series 3: Incense японського бренду Comme des Garçons. У дану серію крім аромату Zagorsk увійшли ще 4, які названі іменами інших відомих міст, які у парфумерів викликають ольфакторні асоціації: Avignon (Авіньйон, місто у Франції), Jailsamer (Джайсалмер, місто в Індії), Kyoto (Кіото, місто в Японії) і Quarzazate (Варзазат, Марокко).
Сергіїв Посад у фотографіях[ред. | ред. код]
-
Храм Святого Духа (1476) (Троїце-Сергієва Лавра) -
Дзвіниця (1740-70) (Троїце-Сергієва Лавра) -
Трапезний храм і Успенський собор (Троїце-Сергієва Лавра) -
Успенський колодязь (кінець XVII ст.) (Троїце-Сергієва Лавра) -
Троїцький собор Троїце-Сергієва Лаври -
-
Черніговський скит Печерна церква -
Церква Пророка Іллі
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Росстат. Регионы России. Основные социально-экономические показатели городов. 2010 г. Архів оригіналу за 27 червня 2011. Процитовано 18 липня 2011.
- ↑ Початок будівництва — 1998 рік; причина — складні транспортні обставини на переїзді проспекту Червоної Армії через залізничні колії; закінчено в 2002 році; вартість будівництва (джерело — обласний бюджет) — 1 млрд рублів. Посилання на джерело: [1] [Архівовано 8 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Предварительные итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 18 липня 2011.
- ↑ У Підмосков'ї прогримів вибух на військовому заводі - Українська Правда
- ↑ Завод у Підмосков'ї, де прогримів вибух, брав участь у розробці нового бомбардувальника − росЗМІ - Українська Правда
- ↑ Голубева, Анастасия (6 вересня 2018). РПЦ предложила снести центр Сергиева Посада и построить «православный Ватикан». BBC News Русская служба (en-GB) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Песков высказался о создании «православного Ватикана» в России. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Ечміадзин — Сергіїв Посад: побратими [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Сергієв Посад. Сергієво-Посадський інформаційно-новинний сайт
Література[ред. | ред. код]
- (рос.) Атлас автомобильных дорог. Золотое кольцо России. — М. : Книжное издательство «За рулём», 2007. — 160 с.
- (рос.) Золотое кольцо. Справочник. — М. : Вокруг света, 2006. — 256 с.
- (рос.) Михайлов К. П. Золотое кольцо России. Летопись разрушений и утрат. — М. : Эксмо; Яуза-Пресс; Лепта-Книга, 2008. — 464 с. — (На руинах Небесной России)
- Токарева Т. Ю. Приходские Церкви Сергиева Посада [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.] — Сергиев Посад, 1997.
- Филимонов К. А. Черниговский скит: история архитектурного ансамбля. [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Балдин В. И. Загорск. — М., 1958.
- статьи: Нестеров Михаил Васильевич, Пришвин Михаил Михайлович, Сергий Радонежский, Розанов Василий Васильевич, Фаворский Владимир Андреевич, Флоренский Павел Александрович, Загорск. — БСЭ
- Мясников А. Л. Золотое кольцо. История городов. Подарочное издание. Александр ПРИНТ, 2000.
- Четырина Н. А. Сергиевский посад в конце XVIII — начале XIX вв.. — АИРО-XXI, Дмитрий Буланин, 2006.
- Егорова Л. А. Окрестности Москвы. — ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006.
- Глушкова В. Путешествие из Москвы в Ярославль. Москва — Сергиев Посад — Переславль-Залесский — Ростов Великий — Ярославль. М.: Вече, 2007.
- Сергиев Посад (музей-заповедник). [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Альбом. Авторы: О. И. Зарицкая, Т. Н. Манушина. С. В. Николаева. — М.: Изд-во «АРТ-РОДНИК», 1997.
- Шпанькова Т. Н. Прогулки по родоному городу. Сергиев Посад. Красюковка. — Сергиев Посад, 2007.
- «Возвращение к вере. Храмы Радонежского края». Фотоальбом. — Сергиев Посад: Ремарко, 2007. — 256 с., илл. Твердый прошитый переплет. Матовая ламинация обложки. Выборочный лак. Бумага мелованная матовая. Тираж 5000 экз.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Адміністрації міського поселення Сергієв Посад [Архівовано 10 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Ради депутатів міської поселення Сергієв Посад [Архівовано 20 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Православна архітектура міста на сайті «Храми Росії» [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]
| |||||
.svg){kind=small}
| ||||||||||
|
