Карадазький природний заповідник: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
SteveR (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
Був створений з ініціативи [[Національна академія наук України|Академії наук Української РСР]] на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії [[Чорне море|Чорного моря]]. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24. |
Був створений з ініціативи [[Національна академія наук України|Академії наук Української РСР]] на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії [[Чорне море|Чорного моря]]. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24. |
||
У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків ( |
У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII—XIX століть) [[бібліотека|бібліотеки]] заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до [[Рамсарська конвенція|Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення]]. |
||
== Природні умови == |
== Природні умови == |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
<gallery> |
<gallery> |
||
Файл: Karadag1.jpg| |
Файл: Karadag1.jpg|Масив «Король із королевою і супроводжуюча їх свита» |
||
Файл: Karadag2.jpg| |
Файл: Karadag2.jpg|Скеля «Пряничний кінь» |
||
Файл: Karadag3.jpg | |
Файл: Karadag3.jpg |Скеля «Чортів палець» |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
</gallery> |
</gallery> |
||
[[Файл:Карадаг. Золоті або Чортові Ворота.JPG|right|thumb|246x246px|'''Золоті або Чортові Ворота''']] |
[[Файл:Карадаг. Золоті або Чортові Ворота.JPG|right|thumb|246x246px|'''Золоті або Чортові Ворота''']] |
||
Рядок 63: | Рядок 62: | ||
=== Флора === |
=== Флора === |
||
У заповіднику 859 видів [[водорості|водоростей]], 313 — [[лишайники|лишайників]], 76 — [[мохи|мохів]], 380 — [[гриби|грибів]]. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість [[ендемік|ендемічних]] рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — [[еремур Юнге]], [[глід Пояркової]] тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списку. 40 % площі заповідника займають [[ліс]]и, що складаються з [[граб]]а, [[ясен]]а, [[сосна|сосни]], [[дуб]]а. Унікальними в заповіднику є карадазькі [[орхідеї]], вісім видів [[ковила|ковили]] степової, [[шоломниця східна]], [[житняк |
У заповіднику 859 видів [[водорості|водоростей]], 313 — [[лишайники|лишайників]], 76 — [[мохи|мохів]], 380 — [[гриби|грибів]]. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість [[ендемік|ендемічних]] рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — [[еремур Юнге]], [[глід Пояркової]] тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списку. 40 % площі заповідника займають [[ліс]]и, що складаються з [[граб]]а, [[ясен]]а, [[сосна|сосни]], [[дуб]]а. Унікальними в заповіднику є карадазькі [[орхідеї]], вісім видів [[ковила|ковили]] степової, [[шоломниця східна]], [[житняк понтійський]]. |
||
[[Файл:Карадаг та Іван-Розбійник.jpg|247x247px|'''Скеля Іван-Розбійник'''|thumb]] |
[[Файл:Карадаг та Іван-Розбійник.jpg|247x247px|'''Скеля Іван-Розбійник'''|thumb]] |
||
Рядок 72: | Рядок 71: | ||
== Стан охорони біорізноманіття == |
== Стан охорони біорізноманіття == |
||
У Карадазькому заповіднику тривалий час діяло Положення про заповідник, що незаконно дозволяло заповіднику займатися [[маркетинг]]овими послугами, послугами зв'язку, громадським харчуванням, торгово-посередницькою діяльністю, проведенням операцій із цінними паперами. Після звернення [[Київський еколого-культурний центр|Київського еколого-культурного центру]] до [[Генеральна прокуратура України|Генеральної прокуратури України]], ці незаконні пункти було вилучено з Положення про заповідник<ref name=abc1>Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима |
У Карадазькому заповіднику тривалий час діяло Положення про заповідник, що незаконно дозволяло заповіднику займатися [[маркетинг]]овими послугами, послугами зв'язку, громадським харчуванням, торгово-посередницькою діяльністю, проведенням операцій із цінними паперами. Після звернення [[Київський еколого-культурний центр|Київського еколого-культурного центру]] до [[Генеральна прокуратура України|Генеральної прокуратури України]], ці незаконні пункти було вилучено з Положення про заповідник<ref name=abc1>Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.</ref>. Адміністрація заповідника в перебігу багатьох років незаконно займалася організацією морських екскурсій для відпочиваючих по заповідній [[акваторія|акваторії]], що є грубим порушенням закону<ref name=abc1/><ref name=2abc>Закон України «Про природно-заповідний фонд України»</ref>. |
||
Крім усього іншого, екскурсії по морю супроводжувалися купанням, ловом риби, гучною музикою, відвідуванням берегів і печер заповідника, що вкрай негативно відбивалося на стані мешкаючих у скелях і гротах [[кажан]]ів,. [[чубатий баклан|чубатих бакланів]], [[балобан]]ів і [[сапсан]]ів<ref name=abc1/>. У 2013 р., за наполяганням Генеральної прокуратури України, ліміти на катання екскурсантів по заповідній акваторії було скасовано<ref name=abc1/>. У заповіднику є велика кількість літніх будиночків, які незаконно використовуються для організації відпочинку сторонніх осіб<ref name=abc1/>. |
Крім усього іншого, екскурсії по морю супроводжувалися купанням, ловом риби, гучною музикою, відвідуванням берегів і печер заповідника, що вкрай негативно відбивалося на стані мешкаючих у скелях і гротах [[кажан]]ів,. [[чубатий баклан|чубатих бакланів]], [[балобан]]ів і [[сапсан]]ів<ref name=abc1/>. У 2013 р., за наполяганням Генеральної прокуратури України, ліміти на катання екскурсантів по заповідній акваторії було скасовано<ref name=abc1/>. У заповіднику є велика кількість літніх будиночків, які незаконно використовуються для організації відпочинку сторонніх осіб<ref name=abc1/>. |
||
Рядок 115: | Рядок 114: | ||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}} |
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}} |
||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим}} |
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим}} |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Природні заповідники України]] |
[[Категорія:Природні заповідники України]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Інститути НАН України]] |
[[Категорія:Інститути НАН України]] |
||
[[Категорія:Біостанції України]] |
[[Категорія:Біостанції України]] |
Версія за 18:36, 5 квітня 2017
Краєвид Карадагу | |
Назва на честь | Кара-Даг |
---|---|
44°56′09″ пн. ш. 35°13′59″ сх. д. / 44.936111110027773918° пн. ш. 35.23333333002777579° сх. д.Координати: 44°56′09″ пн. ш. 35°13′59″ сх. д. / 44.936111110027773918° пн. ш. 35.23333333002777579° сх. д. | |
Країна | Крим, Україна |
Розташування | Крим, Україна |
Найближче місто | Феодосія, Коктебель |
Площа | 28,74 км² |
Засновано | 9 серпня 1979 |
Оператор | НАН України |
Вебсторінка | karadag.com.ru |
Розташування заповідника на мапі Криму | |
Карадазький природний заповідник у Вікісховищі |
Карада́зький приро́дний запові́дник — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова за 36 км на південний захід від Феодосії між Отузькою (на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами, між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.
Історія
Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії Чорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.
У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII—XIX століть) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.
Природні умови
За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області.
Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан Карадаг (Чорна гора) є природним музеєм мінералів — сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, різної форми і відтінків. Найвища вершина — гора Свята (577 м). Неоднорідні за походженням, і за віком гірські хребти: Береговий, Сюрю-Кая, Балали-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. З них найбільш цікавий хребет Береговий, який є надводним фрагментом гігантського масиву вулканічного походження. Основна частина цього масиву сьогодні розташовується на дні Чорного моря. Південна частина Берегового хребта прямовисно обривається в море, створюючи протягом 8 кілометрів звивисту берегову лінію, порізаний невеликими мальовничими бухтами з прозорою водою (Карадазька, Розбійницька, Блакитна, Прикордонна) і гротами (Шайтан, Ревіння). Величні скелі фантастичного вигляду (Іван-Розбійник, Золоті ворота, Маяк, Парус, Слон) завершують незвичайну природну картину.
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.
-
Масив «Король із королевою і супроводжуюча їх свита»
-
Скеля «Пряничний кінь»
-
Скеля «Чортів палець»
-
Вид із моря
Біота
Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — релікти дольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.
Флора
У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списку. 40 % площі заповідника займають ліси, що складаються з граба, ясена, сосни, дуба. Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, житняк понтійський.
Фауна
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 — ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 — ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.
Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпузу смугасту, аскалафа строкатого, туруна кримського, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника хорватського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, мармурового та волохатого із риб — морського коника чорноморського, арноглося Кесслера, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів — реготуна чорноголового, стерв'ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, каравайку, грифа чорного, із ссавців — тушканчика великого, широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого та інших.
Стан охорони біорізноманіття
У Карадазькому заповіднику тривалий час діяло Положення про заповідник, що незаконно дозволяло заповіднику займатися маркетинговими послугами, послугами зв'язку, громадським харчуванням, торгово-посередницькою діяльністю, проведенням операцій із цінними паперами. Після звернення Київського еколого-культурного центру до Генеральної прокуратури України, ці незаконні пункти було вилучено з Положення про заповідник[1]. Адміністрація заповідника в перебігу багатьох років незаконно займалася організацією морських екскурсій для відпочиваючих по заповідній акваторії, що є грубим порушенням закону[1][2].
Крім усього іншого, екскурсії по морю супроводжувалися купанням, ловом риби, гучною музикою, відвідуванням берегів і печер заповідника, що вкрай негативно відбивалося на стані мешкаючих у скелях і гротах кажанів,. чубатих бакланів, балобанів і сапсанів[1]. У 2013 р., за наполяганням Генеральної прокуратури України, ліміти на катання екскурсантів по заповідній акваторії було скасовано[1]. У заповіднику є велика кількість літніх будиночків, які незаконно використовуються для організації відпочинку сторонніх осіб[1].
У 2013 р. Національна академія наук України висунула заповідник на нагородження Дипломом Ради Європи за «відмінну» роботу заповідника з охорони біорізноманіття, проте громадські екологічні організації виступили з протестом, і заповідник цю високу нагороду не отримав[1]. У серпні 2013 р. Радою Міністрів АР Крим було прийнято розпорядження про будівництво кар'єру поблизу заповідника, проте після протестів громадськості його було скасовано[1].
Наукова та освітня робота
У 1977 році у заповіднику було створено дельфінарій як експериментальну базу для наукових робіт з морськими ссавцями.
Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику діють 2 екостежки: пішохідна (по суходолу) та морська.
У 2004 році відкрито музей природи Карадагу.
Галерея музею природи
-
Зозуля біля гнізда очеретянки
Морські краєвиди Карадагу
Див. також
Ресурси Інтернету
- Офіційний сайт Карадазького природного заповідника Національної академії наук України
- Карадазький природний заповідник. Відкрийте для себе Україну.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка) - Заповедник Карадаг. koktebel.net. Архів оригіналу за 26 червня 2013. (рос.)
- Степи України
Виноски
|
|
- Природоохоронні території за алфавітом
- Природоохоронні об'єкти, засновані 1979
- Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим
- Природно-заповідний фонд Феодосії
- Природні заповідники України
- Інститути НАН України
- Біостанції України
- Установи Відділення загальної біології НАН України
- Науково-дослідні організації України
- Коктебель