Вернер Штрейб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вернер Штрейб
Werner Streib
Народження 13 червня 1911(1911-06-13)
Німецька імперія Пфорцгайм, Баден
Смерть 15 червня 1986(1986-06-15) (75 років)
ФРН Мюнхен, Баварія
Поховання Ostfriedhof[d]
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Німеччина Німеччина
Приналежність Вермахт Вермахт
Bundeswehr Бундесвер
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Люфтваффе Люфтваффе
Roundel of Germany – Type 1 – Border.svg Люфтваффе (Бундесвер)
Рід військ нічна винищувальна авіація
Роки служби 19341945
1956-1966
Звання Wehrmach Lw Oberst 1945h.svg оберст
Dienstgrad Bundeswehr LW Generalmajor infobox.svg генерал-майор
Формування JG 2, ZG 1, NJG 1
Командування 2./ZG1, 2./NJG 1, I./NJG 1, NJG 1
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Медаль «За Атлантичний вал»
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Почесний Кубок Люфтваффе Нагрудний бойовий знак нічного фронтового винищувача в золоті з діамантами

Вернер Штрейб (нім. Werner Streib; нар. 13 червня 1911, Пфорцгайм — пом. 15 червня 1986, Мюнхен) — німецький військовий льотчик-ас, 4-й за результативністю пілот нічної винищувальної авіації за часів Третього Рейху; здобув 68 перемог у повітряних боях (65 — в нічний час). Оберст Люфтваффе. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944). Після створення Бундесверу — продовжив службу в лавах військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до генерал-майора Люфтваффе.

Біографія[ред. | ред. код]

Вернер Штрейб народився 13 червня 1911 у місті Пфорцгайм у Великому герцогстві Бадені. Після закінчення гімназії він деякий час працював у банківській та фінансовій сферах і не планував пов'язувати своє життя з армією. Однак, у серпні 1934 Штрейб почав свою військову службу у званні фанен-юнкера 14-го піхотного полку. У середині 1935 Штрейб перевівся до Люфтваффе і після завершення льотної підготовки направлений у розвідувальну авіацію. У складі l.(H)/Aufkl.Gr.H3 він літав на біпланах Не-45 і Не-46. У 1938 році Штрейб був призначений до складу 4./JG132.

Військова кар'єра


Згодом молодого льотчика перевели до підрозділу винищувальної авіації у Ютерборі, до складу JG 2. У вересні 1939 року Штрейб пілотом важкого винищувача Bf 110 брав участь у боях у Польщі, але не зміг здобути там жодної перемоги. У квітні 1940 року він брав участь у боях в Данії і Норвегії. 9 квітня Штрейб разом з іншими пілотами І./ZG1 знищив на аеродромі в Ваерлозе дві данських літаки-розвідники Фоккер С-VE. 10 травня 1940 з початком кампанії на Заході Штрейб здобув свою першу повітряну перемогу, збивши англійський бомбардувальник «Бленхейм». Ця перемога, як потім виявилося, стала його єдиною денною перемогою.

6 червня 1940 обер-лейтенант Штрейб був призначений командиром 2./ZG1. У липні на базі І./ZG1 була сформована І./NJG1, і Штрейб відповідно став командиром 2./NJG1.

У ніч з 20 на 21 липня 1940 молодий офіцер здобув свою першу нічну перемогу, збивши над Руром англійський бомбардувальник «Вїтлі». При цьому Штрейб спочатку прийняв його за німецький Bf-110. Тільки наблизившись до нього на відстань 270 метрів, він зрозумів, що це англійський «Вїтлі». Вибравши напрямок для атаки, Штрейб скоротив дистанцію до 230 метрів. У той момент хвостовий бортстрілець бомбардувальника відкрив вогонь по «Мессершмитту» Штрейба. Сумнівів більше не було. Штрейб відвернув вправо і потім, зайнявши позицію ззаду і нижче бомбардувальника, відкрив вогонь. Полум'я охопило правий двигун «Вїтлі», і він почав падати. Це було перше успішне, т. зв. світлове перехоплення, виконане пілотами нічної винищувальної авіації.

7 жовтня 1940 рейхсмаршал Герінг вручив гауптману Штрейбу Лицарський хрест. Він став другим пілотом у нічній винищувальній авіації після майора Фалька, який отримав цю нагороду. У ніч з 15 на 16 жовтня Штрейб збив відразу 3 англійських бомбардувальники. Всього ж тієї ночі на рахунку пілотів І./NJG1 було 5 перемог. 18 жовтня 1940 Штрейб був призначений командиром I./NJG1 замість гауптмана Гюнтера Радуша, який посів посаду командира знов сформованої І./NJG3.

Протягом 1941 року гауптман Штрейб здобув 22 перемоги, а в 1942 — ще 37. Так, в ночі 26 на 27 березня 1942 року під час нальоту 104 «Веллінгтонів» і 11 «Стірлінгів» на Ессен він збив 2 бомбардувальники, а 3 липня в районі Ейндховена на його рахунку був «Веллінгтон», який брав участь у нальоті на Ессен. 26 лютого 1943 року Штрейб був нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. 25 і 26 березня 1943 Штрейб брав участь у порівняльних випробуваннях Не-219 і Ju-188, при цьому він пілотував Не-219. Штрейб став гарячим прихильником отримання цього літака на озброєння нічній винищувальній авіації й зміг домогтися, щоб його штабній ланці дозволили випробувати Не-219 у бойових умовах.

У ніч з 11 на 12 червня 1943 783 британські бомбардувальники здійснили наліт на Дюссельдорф, і в 00:38 Штрейб разом з іншими офіцерами ескадри піднявся з аеродрому Венло. У 01:05 екіпаж Штрейба збив «Ланкастер» з 115 ескадри Королівських ВПС, а потім протягом півгодини ще 4 «Галіфакси». Таким чином, у ході першого ж бойового вильоту на новому «Хейнкель» Штрейб здобув відразу 5 перемог.

Однак при вибуху двигуна одного з збитих літаків лобове скло Не-219 було повністю забризкане маслом. Тому при заході на посадку Штрейб, ймовірно, не зміг правильно визначити відстань до землі. У 02:22 на швидкості близько 240 км/год літак вдарився об землю і розвалився на чотири частини. Кабіна Не-219 проїхала по землі близько 45 метрів, але обидва пілоти відбулися лише невеликими пошкодженнями. Такий драматичний фінал першого бойового вильоту не зміг зменшити переваги Не-219 в очах пілотів І./NJG1. Протягом 10 днів вони збили до 26 чотиримоторних бомбардувальників і 6 «Москито», довівши бойовий потенціал цього літака. Тим не менш, незважаючи на такий успіх, Не-219 був запущений у серійне виробництво лише в січні 1944 року.

1 липня 1943 майор Штрейб був призначений командиром NJG1 замість оберста Фалька. 1 березня 1944 він був призначений інспектором нічної винищувальної авіації і займав цю посаду вже до кінця війни.

11 березня 1944 Штрейб був нагороджений мечами до Лицарського хреста (Nr.54). Всього він виконав 150 бойових вильотів, і на його рахунку було 66 перемог у повітрі, з яких 65 він здобув вночі.

Після завершення війни, у 1947 Штрейб одружився і потім став процвітаючим власником продовольчого магазину. 16 березня 1956 він вступив до Люфтваффе Бундесверу і був призначений начальником авіашколи в Ландсбергу, де на американських літаках Т-6 тренувалися німецькі льотчики. У 1966 у званні генерал-майора Штрейб вийшов у відставку.

15 червня 1986 року Вернер Штрейб помер у Мюнхені, де жив після виходу у відставку.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.(нім.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1.(нім.)
  • Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Osprey Publishing. ISBN 1-85532-696-5.(англ.)
  • Werner Held, Holger Nauroth: Die deutsche Nachtjagd. Paul Pietsch (Motorbuch), Stuttgart 1978, ISBN 3-87943-593-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
оберст
Вольфганг Фальк
Nachtjagd badge.svg
командир 1-ої нічної винищувальної ескадри

1 липня 1943 — березень 1944
Наступник:
обер-лейтенант
Ганс-Йоахим Ябс