Вернер Штрейб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вернер Штрейб
Werner Streib
Народження 13 червня 1911(1911-06-13)
Німецька імперія Пфорцгайм, Баден
Смерть 15 червня 1986(1986-06-15) (75 років)
ФРН Мюнхен, Баварія
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Німеччина Німеччина
Приналежність Вермахт Вермахт
Bundeswehr Бундесвер
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Люфтваффе Люфтваффе
Roundel of the German Air Force (with Border).svg Люфтваффе (Бундесвер)
Рід військ нічна винищувальна авіація
Роки служби 19341945
1956-1966
Звання Wehrmach Lw Oberst 1945h.svg оберст
Dienstgrad Bundeswehr LW Generalmajor infobox.svg генерал-майор
Формування JG 2, ZG 1, NJG 1
Командування 2./ZG1, 2./NJG 1, I./NJG 1, NJG 1
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Медаль «За Атлантичний вал»
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Почесний Кубок Люфтваффе Нагрудний бойовий знак нічного фронтового винищувача в золоті з діамантами

Вернер Штрейб (нім. Werner Streib; нар. 13 червня 1911, Пфорцгайм — пом. 15 червня 1986, Мюнхен) — німецький військовий льотчик-ас, 4-й за результативністю пілот нічної винищувальної авіації за часів Третього Рейху; здобув 68 перемог у повітряних боях (65 — в нічний час). Оберст Люфтваффе. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944). Після створення Бундесверу — продовжив службу в лавах військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до генерал-майора Люфтваффе.

Біографія[ред.ред. код]

Вернер Штрейб народився 13 червня 1911 у місті Пфорцгайм у Великому герцогстві Бадені. Після закінчення гімназії він деякий час працював у банківській та фінансовій сферах і не планував пов'язувати своє життя з армією. Однак, у серпні 1934 Штрейб почав свою військову службу у званні фанен-юнкера 14-го піхотного полку. У середині 1935 Штрейб перевівся до Люфтваффе і після завершення льотної підготовки направлений у розвідувальну авіацію. У складі l.(H)/Aufkl.Gr.H3 він літав на біпланах Не-45 і Не-46. У 1938 році Штрейб був призначений до складу 4./JG132.

Військова кар'єра


Згодом молодого льотчика перевели до підрозділу винищувальної авіації у Ютерборі, до складу JG 2. У вересні 1939 року Штрейб пілотом важкого винищувача Bf 110 брав участь у боях у Польщі, але не зміг здобути там жодної перемоги. У квітні 1940 року він брав участь у боях в Данії і Норвегії. 9 квітня Штрейб разом з іншими пілотами І./ZG1 знищив на аеродромі в Ваерлозе дві данських літаки-розвідники Фоккер С-VE. 10 травня 1940 з початком кампанії на Заході Штрейб здобув свою першу повітряну перемогу, збивши англійський бомбардувальник «Бленхейм». Ця перемога, як потім виявилося, стала його єдиною денною перемогою.

6 червня 1940 обер-лейтенант Штрейб був призначений командиром 2./ZG1. У липні на базі І./ZG1 була сформована І./NJG1, і Штрейб відповідно став командиром 2./NJG1.

У ніч з 20 на 21 липня 1940 молодий офіцер здобув свою першу нічну перемогу, збивши над Руром англійський бомбардувальник «Вїтлі». При цьому Штрейб спочатку прийняв його за німецький Bf-110. Тільки наблизившись до нього на відстань 270 метрів, він зрозумів, що це англійський «Вїтлі». Вибравши напрямок для атаки, Штрейб скоротив дистанцію до 230 метрів. У той момент хвостовий бортстрілець бомбардувальника відкрив вогонь по «Мессершмитту» Штрейба. Сумнівів більше не було. Штрейб відвернув вправо і потім, зайнявши позицію ззаду і нижче бомбардувальника, відкрив вогонь. Полум'я охопило правий двигун «Вїтлі», і він почав падати. Це було перше успішне, т. зв. світлове перехоплення, виконане пілотами нічної винищувальної авіації.

7 жовтня 1940 рейхсмаршал Герінг вручив гауптману Штрейбу Лицарський хрест. Він став другим пілотом у нічній винищувальній авіації після майора Фалька, який отримав цю нагороду. У ніч з 15 на 16 жовтня Штрейб збив відразу 3 англійських бомбардувальники. Всього ж тієї ночі на рахунку пілотів І./NJG1 було 5 перемог. 18 жовтня 1940 Штрейб був призначений командиром I./NJG1 замість гауптмана Гюнтера Радуша, який посів посаду командира знов сформованої І./NJG3.

Протягом 1941 року гауптман Штрейб здобув 22 перемоги, а в 1942 — ще 37. Так, в ночі 26 на 27 березня 1942 року під час нальоту 104 «Веллінгтонів» і 11 «Стірлінгів» на Ессен він збив 2 бомбардувальники, а 3 липня в районі Ейндховена на його рахунку був «Веллінгтон», який брав участь у нальоті на Ессен. 26 лютого 1943 року Штрейб був нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. 25 і 26 березня 1943 Штрейб брав участь у порівняльних випробуваннях Не-219 і Ju-188, при цьому він пілотував Не-219. Штрейб став гарячим прихильником отримання цього літака на озброєння нічній винищувальній авіації й зміг домогтися, щоб його штабній ланці дозволили випробувати Не-219 у бойових умовах.

У ніч з 11 на 12 червня 1943 783 британські бомбардувальники здійснили наліт на Дюссельдорф, і в 00:38 Штрейб разом з іншими офіцерами ескадри піднявся з аеродрому Венло. У 01:05 екіпаж Штрейба збив «Ланкастер» з 115 ескадри Королівських ВПС, а потім протягом півгодини ще 4 «Галіфакси». Таким чином, у ході першого ж бойового вильоту на новому «Хейнкель» Штрейб здобув відразу 5 перемог.

Однак при вибуху двигуна одного з збитих літаків лобове скло Не-219 було повністю забризкане маслом. Тому при заході на посадку Штрейб, ймовірно, не зміг правильно визначити відстань до землі. У 02:22 на швидкості близько 240 км/год літак вдарився об землю і розвалився на чотири частини. Кабіна Не-219 проїхала по землі близько 45 метрів, але обидва пілоти відбулися лише невеликими пошкодженнями. Такий драматичний фінал першого бойового вильоту не зміг зменшити переваги Не-219 в очах пілотів І./NJG1. Протягом 10 днів вони збили до 26 чотиримоторних бомбардувальників і 6 «Москито», довівши бойовий потенціал цього літака. Тим не менш, незважаючи на такий успіх, Не-219 був запущений у серійне виробництво лише в січні 1944 року.

1 липня 1943 майор Штрейб був призначений командиром NJG1 замість оберста Фалька. 1 березня 1944 він був призначений інспектором нічної винищувальної авіації і займав цю посаду вже до кінця війни.

11 березня 1944 Штрейб був нагороджений мечами до Лицарського хреста (Nr.54). Всього він виконав 150 бойових вильотів, і на його рахунку було 66 перемог у повітрі, з яких 65 він здобув вночі.

Після завершення війни, у 1947 Штрейб одружився і потім став процвітаючим власником продовольчого магазину. 16 березня 1956 він вступив до Люфтваффе Бундесверу і був призначений начальником авіашколи в Ландсбергу, де на американських літаках Т-6 тренувалися німецькі льотчики. У 1966 у званні генерал-майора Штрейб вийшов у відставку.

15 червня 1986 року Вернер Штрейб помер у Мюнхені, де жив після виходу у відставку.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.(нім.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1.(нім.)
  • Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Osprey Publishing. ISBN 1-85532-696-5.(англ.)
  • Werner Held, Holger Nauroth: Die deutsche Nachtjagd. Paul Pietsch (Motorbuch), Stuttgart 1978, ISBN 3-87943-593-6.

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
оберст
Вольфганг Фальк
Nachtjagd badge.svg
командир 1-ої нічної винищувальної ескадри

1 липня 1943 — березень 1944
Наступник:
обер-лейтенант
Ганс-Йоахим Ябс