Pending

Свіча Джеймса Мейса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свіча Джеймса Мейса
Жанрісторичний
документальний
біографічний
РежисерНаталя Сущева
ОповідачРостислав Сухачьов
Оператор

Юрій Нестеров

сценарист =
МонтажХристина Осика
КінокомпаніяПродюсерська агенція «Стожари» на замовлення Міністерства культури і туризму України
Тривалість54 хвилини
Моваукраїнська
КраїнаУкраїна Україна
Рік2008

«Свіча Джеймса Мейса» — український документальний фільм режисера Наталі Сущевої, автор — Ігор Каблак. Документальний фільм створений на виконання Розпорядження Президента України Віктора Ющенка № 1260 від 2 грудня 2005 року та за підтримки Міністерства культури і туризму. Також на початковому етапі створення фільму підтримали Микола Жулинський та Євген Сверстюк.[1]

У фільмі подано інтерв'ю з відомими українцями: політиками, істориками, громадськими діячами, які розповідають про трагедію України, дають оцінку подіям 1932—1933 років та згадують видатного історика і дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Фільм створено на основі розповідей друзів, колег, близьких Джеймса Мейса. Його ім'я тісно пов'язане з вивченням Голодомору в Україні 1932—1933 років.

У фільмі використано паралельний монтаж. Тема Голодомору чергується з темою Мейса. У фільмі подано уривки з інтерв'ю зі спеціалістами в галузі історії, права тощо.

Президент України Віктор Ющенко дав інтерв'ю для документального фільму «Свіча Джеймса Ернеста Мейса». Президент України так оцінив спадок і особисту роль американського історика Джеймса Мейса:

Сьогодні я сказав би йому обов'язково, що він став українцем, і подякував би йому від імені Української нації за те, що він зробив.

Фільм «Свіча Джеймса Мейса» вийшов у 2008 році і транслювався в ефірі «1+1» та 5-го каналу.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Президент дав інтерв'ю для документального фільму «Свіча Джеймса Ернеста Мейса». Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  2. Запалені свічки чи виконані накази?. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]