Паньківщина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Переміщення 1 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих у d:Q4344539; косметичні зміни
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Виправлення параметрів шаблону Портал
Рядок 12: Рядок 12:
{{reflist}}
{{reflist}}
== Джерела ==
== Джерела ==
{{Портал|Київ}}
{{пкв}}
{{век}}
{{век}}
{{вк95}}
{{вк95}}

Версія за 21:29, 9 квітня 2013

Паньківщина — поселення у долині річки Либеді, пізінше — частина Нової Забудови.

Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями Льва Толстого та Тарасівською, по схилу від Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна до річки Либідь[1].

Назва — від власників цих земель у 15161570 роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київ. митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. Позняки). Згодом Паньківщина до 1786 року належала Софійському монастирю.

Сучасне планування і назви вулиць — з 1836 року, тоді ж прокладено вул. Паньківську. Інтенсивна забудова Паньківщини почалася у другій половині XIX століття. Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти Університету святого Володимира, лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв. Через те у XIX — напочатку ХХ сторіччя район також був відомий як київський Латинський квартал.[1]

Збереглося багато споруд XIX — поч. ХХ ст. На розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць знаходився будинок Михайла Грушевського, зруйнований артилерійським обстрілом з бронепоїзда під час наступу більшовиків на Київ. Зберігся флігель, у якому зараз розташований його музей.

Примітки

  1. а б Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. – Київ : Кий, 2007. сторінка 3.

Джерела