Хайрутдінов Фахрутдін Гарафутдінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хайрутдінов Фахрутдін Гарафутдінович. - (* 14 січня 1902 року, с.Старі Богади Арслановської сільської ради Будзяцького району (Башкирія) - + січень 1944 року, Сокирянський район Чернівецької області. - Війсковик Червоної Армії. Командир партизанського загону № 8 імені Лазо.

Біографія[ред. | ред. код]

Фахрутдін Хайрутдінов народився 14 січня 1902 року в бідній селянській родині. Працював по найму пастухом, робітником на заводі у м. Златоусті, на лісопильному заводі в місті Уфа. З 1922 року - у Червоній Армії. За даними Головного управління кадрів колишнього Міністерства оборони СРСР служив на таких посадах:

  • З серпня 1939 р. до 28.01. 1942 р. - командир окремого стрілецького батальйону 90 окремої стрілецької бригади.
  • З 14.04.1942 р. до 12.09.1943 р. - виконувач обов'язків командира стрілецького батальйону 410 стрілецького полку 102 стрілецької дивізії.
  • З 12.09.1943 р. - до лютого 1944 р. - командир партизанського загону Штабу партизанського руху 3 Українського фронту.

У січні 1943 року партизанськиий загін під командуванням Ф. Г. Хайрутдінова був десантований у тил ворога на територію Сокирянського району. Загинув у бою з переважаючими силами противника. Похований у братській могилі у м. Сокиряни (Чернівецька область, Україна). Його ім'я увіковічено на пам'ятнику: "Капітан Хайрутдінов Ф. Г.", занесено до "Книги вічної Слави", яку засновано в Сокирянах 7 травня 1972 року, його іменем названа одна з вулиць райцентру. Літератор, краєзнавець, член НСЖУ Юхим Гусар видав про офіцера книжечку "Пароль: Біла стрічка" (2001).

Уточнення до біографії[ред. | ред. код]

На пам'ятнику та у Книзі вічної Слави помилково значиться, що він "капітан". Згідно наказу Головного управління кадрів Норадного комісаріату оборони № 02145 від 30.11.1943 р. йому присвоєно військове звання "Майор" (лист редактору газети "Дністрові зорі" з Міноборони СРСР № 174/4/-85769 від 18.06.1976 р.).

Література[ред. | ред. код]

  • Дністровський Ю. Зустріч через 30 років [розповідь про Ф. Г. Хайрутдінова його дружини Магінур Софіулівни] / Юхим Дністровський // Дністрові зорі. - 1974. - 27 серпня.
  • Гусар Ю. Славний син Башкирії [про Фахрутдіна Хайрутдінова] / Юхим Гусар // Дністрові зорі. - 1975. 8 травня (№ 54).- С. 2.
  • Гизатуллин Р. Ради жизни на земле [очерк о Ф. Г. Хайрутдинове] / Р. Гизатуллин // Вперёд (орган Буздякского райкома КПСС и районного Совета депутатов трудящихся Башкирской АССР). - 1975.- 22 февраля. - С. 2-3-4.
  • Гусар Ю. Лист від казахського письменника [є про Ф. Г. Хайрутдінова] / Юхим Гусар. - Дністрові зорі.
  • Гусар Ю. Син Башкирії і України [уривок з документальної повісті про Фахрутдіна Хайрутдінова] / Юхим Гусар // Молодий буковинець. - 1988. - 16 жовтня (№ 49).- С. 10.
  • Гусар Ю.С. Пароль: "Біла стрічка" [художньо-документальна повість про Ф. Г. Хайрутдінова] / Юхим Гусар. - Чернівці: Місто, 2001. - 48 с. та іл.- ISBN 966-7366-66-3.
  • Чорний О. Звучать як клятва їх імена [є про Ф. Г. Хайрутдінова] / Олександр Чорний // Чорний О. Місто, де сходить сонце. - Чернівці: Прут, 2010. - С. 87. - ISBN 978-966-560-522-5.