Хоменко Віктор Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хоменко Віктор Кирилович
Народився12 вересня 1926(1926-09-12)
Кременчук, СРСР
Помер5 грудня 1942(1942-12-05) (16 років)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
·повішення
ПохованняНекрополь Миколаєва
Країна СРСР
Діяльністьбоєць опору
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня

Вітя Хоменко (12 вересня 1926(19260912), Кременчук — 5 грудня 1942, Миколаїв) — піонер, учасник більшовицького антинімецького підпілля «Миколаївський центр» в Миколаєві в роки німецько-радянської війни.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Віктор Кирилович Хоменко народився 12 вересня 1926 року у м. Кременчук, потім родина переїхала до Миколаєва. Він був третьою наймолодшою дитиною у сім'ї, старші сестри — Ольга та Надія.

Батько помер, коли Віті не було 2-х років.

Закінчив семирічку у 1941 році та подав документи до Миколаївського кораблебудівного технікуму.

17 серпня 1941 року німці увійшли до Миколаєва, а через деякий час Вітя Хоменко, Шура Кобер, Петро Подбродський та ще деякі інші сміливці почали допомагати підпільникам.

Завдяки гарному знанню німецької мови Віктор зміг влаштуватися спочатку на кухню у німецький польовий госпіталь, а згодом його переводять у гестапівську офіцерську їдальню «Ост», де підслуховував розмови офіцерів, збираючи важливі відомості.

Пізніше, завдяки Анні Василівні Рябоконь Вітя вступив у ряди підпілля.

Подвиг

[ред. | ред. код]

Ставши посильним при штабі, давав можливість ознайомитися з секретними документами підпільникам, які він, як кур'єр мав відносити за вказаними адресами.

Разом зі своїм другом Шурою Кобером перетнув лінію фронту для встановлення зв'язку з штабом партизанського руху.

17 серпня 1942 року Шура і Вітя перепливали на старому човні річку Кубань (в районі м. Краснодар), після чого вони потрапили в розташування частини Червоної Армії.

Повернувшись до Миколаєва, партизани доставили підпільникам радіопередавач, вибухівку та зброю.

24 листопада 1942 року був заарештований гестапо.

5 грудня 1942 року разом з Шурою Кобером був страчений на Базарній площі в Миколаєві.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Шурі Коберу та Віті Хоменку у сквері Юних героїв
Пам'ятник Коберу та Хоменку біля миколаївського Некрополя, 2013

У 1965 році посмертно нагороджений Орденом Вітчизняної війни першого ступеня.

Іменем Віті Хоменко названо дванадцять шкіл, в тому числі і школа № 5 (зараз — Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса), в якій він навчався.

У Миколаєві в Піонерському сквері у 1959 році Віті Хоменко та Шурі Коберу поставлений пам'ятник, побудований на кошти, зібрані школярами України. Автори пам'ятника — скульптори О. Князик, Т. Судьїна, Ю. Тягно. На гранітній плиті висічені слова:

Піонерам-героям, юним розвідникам Шурі Коберу і Віті Хоменко, які загинули в боротьбі з фашистськими загарбниками 5 грудня 1942 року. Від піонерів України.

Іменами Віті Хоменко і Шури Кобера названі вулиці Миколаєва та Одеси, бібліотека.

Література

[ред. | ред. код]
  • Владимиров М. Шура Кобер, Витя Хоменко. — Москва: Из-во «Малишь», 1981. — 26 с.
  • Жароид-Колмогорова, Т. А. Шура Кобер и Витя Хоменко: наук-попул. видання / Т. А. Жароид-Колмогорова, А. Г. Тарновская. — Николаев: Изд-во Ирины Гудым, 2010. — 50 с.
  • М. О. Мельник. До 85-річчя від дня народження В.Хоменка, учасника розвідувально-диверсійної групи «Миколаївський центр». Державний Архів Миколаївської області. Архів оригіналу за 11 грудня 2021.