Василенко Іван Андрійович (Герой Радянського Союзу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Андрійович Василенко
Народження 7 листопада 1918(1918-11-07)
с.Семенівка
Смерть 16 травня 2000(2000-05-16) (81 рік)
Москва
Поховання Бутовський цвинтар[d]
Приналежність Прапор Радянської армії РСЧА
Роки служби 19421946
Звання CCCP army Rank major infobox.svg Майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки

Іва́н Андрі́йович Василе́нко (7 листопада 1918(19181107) — 16 травня 2000) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 листопада 1918 року в селі Семенівка (нині в межах Федорівський району Саратовської області РФ). Росіянин. Закінчив Саратовський фінансово-економічний технікум в 1937 році. Працював інструктором відділу народногосподарського обліку Федорівського району.

У РСЧА з 1938 року. 1941 року закінчив політичне училище.

Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року.

У 1942—1943 роках боровся в партизанських загонах Орловської і Курської областей.

В 1944 році закінчив курси удосконалення командного складу.

Уночі проти 27 квітня 1945 року, командуючи батальйоном 102-го стрілецького полку (41-а стрілецька дивізія, 69-а армія, 1-й Білоруський фронт), у боях за розширення плацдарму на лівому березі р. Одер для оточення й розгрому франкфуртсько-губенського угруповання противника капітан Василенко проявив особистий героїзм. Батальйон, відбивши 9 ворожих контратак, форсував озеро Гросер-Зельховер-Зе, вийшов противнику в тил і оволодів його опорним пунктом, чим сприяв виконанню бойового завдання полку.

31 травня 1945 року Івану Андрійовичу Василенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після закінчення війни в запасі, жив у м. Бєльці Молдавської РСР, працював начальником адміністративно-господарського відділу комбінату будматеріалів. З розвалом Радянського Союзу перебрався до Москви. Помер 16 травня 2000 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — С. 241. (рос.)