Гнидюк Микола Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнидюк Микола Якимович
Гнидюк Микола Якимович.jpg
Народився 25 грудня 1918(1918-12-25)
село Нова Вижва, тепер Старовижівського району Волинської області
Помер 30 грудня 1976(1976-12-30) (58 років)
місто Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Червоної ЗіркиПочесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Микола Якимович Гнидюк (25 грудня 1918(19181225), село Нова Вижва, тепер Старовижівського району Волинської області — 30 грудня 1976, місто Львів) — український радянський діяч, радянський партизан, заступник та 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, працював у сільському господарстві. Брав активну участь в прорадянському революційному русі на Волині.

Після вересня 1939 року закінчив курси помічників паровозних машиністів, працював помічником машиніста паровоза депо станції Ковель Рівненської області.

З 1941 року — помічник машиніста паровоза на Південно-Західній, Одеській залізницях і на станції Пенза в РРФСР.

У 1942 році добровольцем вступив на курси парашутно-десантних розвідників. Після закінчення курсів був перекинутий в партизанський загін Дмитра Медведєва, який діяв на території Рівненської, Волинської та Львівської областей. Учасник німецько-радянської війни.

З 1944 по 1948 рік працював в органах державної безпеки і внутрішніх справ СРСР на західноукраїнських землях.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1950 році закінчив Львівську дворічну вищу партійну школу.

У 1950—1955 роках — на відповідальній радянській і партійній роботі в Рава-Руському, Щирецькому та Кам'янсько-Бузькому районах Львівської області.

У 1955 — січні 1963 року — 1-й секретар Сокальського районного комітету КПУ Львівської області.

Закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

12 січня 1963 — 17 грудня 1964 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської сільської обласної ради депутатів трудящих. 17 грудня 1964 — 27 березня 1969 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих. 27 березня 1969 — 15 січня 1976 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

З січня 1976 року — на пенсії.

23 квітня — 30 грудня 1976 року — начальник Львівського обласного управління у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.

Член Спілки письменників СРСР з 1969 року. Автор документальних повістей «Стрибок у легенду» (1964, 1969), «Про що дзвеніли рейки» (1969), «Якщо ти комуніст» (1968), ряду нарисів.

Помер після тривалої важкої хвороби. 31 грудня 1976 року похований на Личаківському цвинтарі міста Львова.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джереда[ред. | ред. код]

  • газета «Вільна Україна» (Львів) — 1976 рік — 31 грудня.
  • Письменник Радянської України. 1917—1987 — Київ, «Радянський письменник», 1988.