Кухаренко Лідія Іванівна

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Чоловік=

Лідія Іванівна Кухаренко
Народилася	17 лютого (3 березня) 1906(1906-03-03) Цесарська Слобода
Померла	10 березня 1971(1971-03-10) (65 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	економістка
Alma mater	Київський інститут народної освіти
Галузь	економіка
Заклад	Київський державний університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор економічних наук
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня Медаль «За трудову доблесть»

Лідія Іванівна Кухаренко (17 лютого (3 березня) 1906(19060303), Цесарська Слобода — 10 березня 1971, Київ) — український радянський економіст і громадський діяч, доктор економічних наук (1952), професор (1953). Депутат Верховної Ради УРСР 4—6-го скликань. Член ЦК КПУ у січні 1949 — березні 1966 р.

Життєпис

Народилася 17 лютого (3 березня) 1906 року в селі Цесарській Слободі (нині Червона Слобода Черкаського району Черкаської області) (за іншими даними — народилася в місті Санкт-Петербурзі у родині робітника).

У 1920–1926 роках навчалася в Черкаському педагогічному технікумі. Потім працювала учителем у селі Цесарській Слободі на Черкащині. У 1926–1930 роках навчалася у Київському інституті народної освіти. З 1931 року і до смерті працювала в ньому асистентом, викладачем, доцентом та професором політичної економії. У 1932–1935 роках навчалась у аспірантурі, захистила кандидатську дисертацію. З 1938 року — старший науковий працівник Академії наук Української РСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1940–1944 роках працювала лектором відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б) України, одночасно під час німецько-радянської війни у 1942–1943 роках за дорученням Партизанського штабу України перебувала в тилу ворога у партизанському з'єднанні Олексія Федорова. З червня 1944 по 1950 рік за сумісництвом працювала директором Української (Київської) філії Центрального музею Володимира Ілліча Леніна.

У 1950–1952 роках навчалася у докторантурі при Інституті економіки АН УРСР. У 1953–1971 роках — завідувач кафедри політичної економії Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1953–1964 роках була головою правління Товариства по розповсюдженню політичних і наукових знань УРСР (Українського республіканського товариства «Знання»). Обиралась делегатом XVI–XXII з'їздів Компартії України (на всіх цих з'їздах її обирали членом ЦК КПУ).

Могила Лідії Кухаренко

Померла в Києві 10 березня 1971 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 21).

Наукова і громадська діяльність

У 1960-ті роки на кафедрі політекономії керувала комплексною науковою проблемою «Створення матеріально-технічної бази соціалізму і комунізму», особисто працювала над темами «Роль електрифікації в створенні матеріально технічної бази комунізму» і «Соціалістичне матеріальне виробництво і підвищення його економічної ефективності в період переходу від соціалізму до комунізму».

Була головним редактором колективної монографії до 50-річчя Жовтневого перевороту: «Економічні закономірності будівництва комунізму» і заступником головного редактора колективної монографії до 100-річчя від дня народження В. І. Леніна «Ленінський план електрифікації в дії», де написала розділ «Ленінський план електрифікації країни і його значення для будівництва соціалістичної і комуністичної економіки».

Працювала відповідальним редактором міжвузівських наукових збірників «Питання політичної економії». Керувала роботою Об'єднаної Вченої Ради по захисту докторських дисертацій з політекономії Київського університету, була членом Вищої атестаційної комісії.

З 1964 року була членом редколегії журналу «Вопросы экономики», з 1965 року — член редколегії видавництва «Вища Школа», редактором «Вісника КДУ».

Автор понад 50 наукових робіт. Серед них:

• «Велика співдружність Леніна і Сталіна» (1950);
• «Велика програма електрифікації» (1951);
• «Великие сталинские стройки на Днепре» (1952);
• «Перетворення України з аграрної в могутню індустріально-колгоспну республіку» (1959);
• «Действенность пропаганды» (1960);
• «Економічні закони і розвиток соціалістичного виробництва» (1969) та інші.

Відзнаки та нагороди

• Заслужений діяч науки УРСР (з 7.05.1966 року; за вагомий внесок у розвиток економічної науки).
• орден Леніна (1948),
• орден Червоного Прапора (1.04.1943),
• орден Трудового Червоного Прапора (1959),
• Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня,
• Медаль «За трудову доблесть» (1949),
• чехословацьким «Бойовим хрестом»,
• Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (за підготовку кадрів в Київському університеті).

Джерела

Література

• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 245. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Економічний факультет Київського національного університету імені тараса Шевченка
• Кухаренко Лідія Іванівна [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.]