Кобер Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шура Кобер (нар. 5 листопада 1926(19261105), Миколаїв, УРСР — пом. 5 грудня 1942, Миколаїв, УРСР) — піонер, учасник антинімецького підпілля «Миколаївський центр» в Миколаєві в роки німецько-радянської війни.

Подвиг[ред. | ред. код]

Шура Кобер народився 5 листопада 1926 року в Миколаєві. Навчався в Миколаївській школі № 12 на Слобідці.

В роки німецької окупації — розвідник і зв'язковий в одній з радянських організацій Миколаївського підпільного центру. Разом з Шурою Кобером в підпільному центрі був уродженець Кременчука Вітя Хоменко, що перед війною з батьками переїхав до Миколаєва. Коли обірвалися зв'язки з Москвою — вийшов з ладу радіоприймач, хлопці отримали завдання перейти лінію фронту, щоб встановити зв'язок. З невеликою бамбуковою палицею, всередині якої знаходились секретні зашифровані документи, вони прямували до Москви маршрутом Миколаїв — Луганськ — Ростов — Лінія фронту.

В штабі партизанського руху в Москві вони доповіли обстановку і розповіли про те, що спостерігали на шляху від Миколаєва до Москви. В Москві закінчили короткотермінові курси для розвідників. Повернувшись до Миколаєва, привезли радянським підпільникам радіоприймач, зброю, вибухівку.

Були видані зрадником, що прокрався в організацію.

5 грудня 1942 року їх схопили гітлерівці. Серед 10 знищених комуністів — Шура Кобер та Вітя Хоменко.

Нагороди[ред. | ред. код]

Радянська влада посмертно нагородила Шуру Кобера орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня, медаллю «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Пам'ятник Коберу та Хоменку біля миколаївського Некрополя, 2013

Ім'я Шури Кобера присвоєно 12 школам. В Миколаєві в пам'ятному сквері в 1959 році радянською владою встановлений пам'ятник юним комуністам, побудований на кошти, зібрані школярами України.

На гранітній плиті висічені слова:

«Піонерам-героям», юним розвідникам Шурі Коберу та Віті Хоменко, що загинули в боротьбі з фашистськими загарбниками 5 грудня 1942 року, від школярів України.

Автори пам'ятника скульптори О. Князєк, Т. Судвіна, Ю. Тягно. Іменами хлопців названа бібліотека в Миколаєві.

Інший пам'ятник Коберу і Хоменку встановлено біля миколаївського Некрополя.

Література[ред. | ред. код]

  • Владимов М. Шура Кобер, Витя Хоменко. — Москва: Из-во «Малишь», 1981. — 26 с.
  • Горбуров Е. Г., Горбуров К. Е., Криворок М. В. Герои не умирают. — Николаев: Илион, 2011. — 79 с.
  • Діти-герої. 4-е виданя. — К.:Оадянська школа, 1988. — 608 с.
  • М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. Слава і гордість Миколаївщини. 75-річчю утворення Миколаївської області присвячується — Миколаїв: Видавець П. М. Шамрай, 2012. — С. 167–168.