Тоскалюк Михайло Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тоскалюк Михайло Тимофійович
Народився 8 листопада 1906(1906-11-08)
Помер 7 січня 1979(1979-01-07) (72 роки)
Діяльність педагог
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Миха́йло Тимофі́йович Тоскалю́к (8 листопада 1906— 7 січня 1979) — український педагог, партизан. Командир партизанського загону імені Чапаєва.

Біографія[ред. | ред. код]

Перед війною з німцями працював завідувачем Чемеровецького районного відділу народної освіти. Був єдиним серед учителів району кавалером ордена «Знак Пошани» [1].

Коли почалася війна, Тоскалюка призвали до армії. Він був начальником артилерійського складу. Воював в Україні до вересня 1941 року. Тяжко поранений, лишився на полі бою в містечку Оржиця Полтавської області. Там потрапив до табору для військовополонених, але при першій же нагоді втік. Два місяці пробирався на милицях в Чемерівці [2].

Діяльність партизанського загону імені Чапаєва та його командира Михайла Тоскалюка висвітлено в документальній повісті Йосипа Протоцького «Друзі мої партизани».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протоцький Й. І. Друзі мої партизани. — К., 1973. — С. 13.
  2. Протоцький Й. І. Друзі мої партизани. — К., 1973. — С. 55.

Література[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 580, 602.
  • Протоцький Й. І. Друзі мої партизани: Документальна повість. Літературний запис Є. П'ятигорської. — К.: Політвидав України, 1973. — 142 с.