Бірюкова Віра Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бірюкова Віра Олександрівна
Народилася 1922
Пермська губернія, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Померла 14 січня 1944(1944-01-14)
Сокирянський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Учасник Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Червоної Зірки

Бірюкова Віра Олександрівна (* 1922, с. Кропочево, Пермська область, РРФСР — † 14 січня 1944, Сокирянський район, Чернівецька область, УРСР) — радянська партизанка. Учасниця Другої Світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Віра Бірюкова народилася 1922 року в селі Кропочево Пермської області. У 1933 році сім'я столяра Олександра Бірюкова переїхала в м. Березники. Навчалась у залізничній школі № 34, з 8-го класу — у школі ім. О. М. Горького. Через важкі сімейні умови довелося залишити школу і піти працювати, а ввечері навчалась на робітфаці. Здобувши середню освіту, поступила у Москві в сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязєва. Але через хворобу батька, їй старшій в родині, довелося повернутися в Березники. Працювала на содовому заводі. На початку Великої Вітчизняної війни подала заяву у військомат, закінчила підготовчі курси і отримала направлення на фронт.

З фронтового літопису[ред. | ред. код]

Партизанський рейд, у якому брала участь Віра Бірюкова, яка мала військову спеціальність «радистка», увійшов в історію під назвою «Степний». На Українському фронті вона діяла в загоні імені Чапаєва. 14 січня 1944 року партизани, які десантувалися на території Сокирянського району Чернівецької області, вступили у довгий бій з переважаючими силами румунських жандармів. До кінця дня в живих залишилася тільки Віра. Не бажаючи здатися ворогам, які її оточили, вона рванула кільце гранати… У тому бою гітлерівці втратили понад 200 чоловік.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На пам'ятнику на братській могилі у м. Сокиряни (Україна)золотом викарбувано: «Молодший лейтенант Бірюкова В. О.», її іменем названо одну з вулиць у райцентрі Сокиряни, у сквері на вулиці Головній споруджено пам'ятник радисткам Вірі Бірюковій і Зої Зародовій. Одна з вулиць у місті Березники названа іменем Віри Бірюкової, на приміщенні ПТУ-40 встановлено на честь неї меморіальну дошку. У Сокирянах проводився волейбольний турнір пам'яті партизанки-розвідниці Віри Бірюкової за участю комад з м. Березники, сільськогосподарської академії імені К. А. Тімірязєва, міста Спаська Рязанської області, з Окниці і Бричан з Молдови та інших.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область [є про Віру Бірюкову].- Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1969.- С. 509, 537.
  • Михайлюк В. Вера // Сражение за мечту / Владимир Михайлюк. — Пермское книжное изательство, 1971. — С. 126—138.
  • Михайлюк В. Віра (з російської переклав Юхим Гусар) / Володимир Михайлюк // Дністрові зорі. — 1974. — 12 січня. — С. 4.
  • Гусар Ю. Партизанка Віра Бірюкова / Юхим Гусар // Дністрові зорі. — 1982. — 25 березня (№ 37). — С. 4.
  • Гусар Ю. Пам'ятаємо тебе, Віро // Юхим Гусар // Радянська Буковина.- 1986. 8 березня (№ 51).
  • Гусар Ю. С. Сокиряни: Путівник українською і російською мовами; резюме — румунською мовою [є про Віру Бірюкову] / Юхим Гусар. — Ужгород: Карпати, 1986. — С. 41, 69.
  • Чорний О. Позмагаємось, дружбо! [урочистий мітинг пам'яті Віри Бірюкової] / Олександр Чорний //Дністрові зорі. — 1982. — 27 березня (№ 38).
  • Чорний О. І в серці зосталася пам'ять (у Сокирянах відбувся волейбольний турнір пам'яті партизанки-розвідниці Віри Бірюкової) / Олександр Чорний // Дністрові зорі. — 1982. — 30 березня (№ 39).
  • Гусар Ю. Пароль: «Біла стрічка»: Художньо-документальна повість [є про Віру Бірюкову] // Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2001. — 48 с.та іл. — ISBN 966-7366-69-3.
  • Гусар Ю. Партизанка Віра Бірюкова / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2017. — 11 травня (№ 16). — C. 2.