Пархомчук Станіслав Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Станіслав Максимович Пархомчук
Народився 30 листопада 1925(1925-11-30)
Човнова
Помер 2 липня 1975(1975-07-02) (49 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь історія
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук

Станіслав Максимович Пархомчук (30 листопада 1925, Човнова — 2 липня 1975, Київ) — український радянський історик, дослідник історії Румунії, міжнародних відносин, національно-визвольних рухів афро-азіатських країн, доктор історичних наук1965 року), професор1971 року). Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (за 1975 рік).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 листопада 1925 року в селі Чорновій (тепер Володарсько-Волинського району Житомирської області). В роки німецько-радянської війни воював в складі партизанського загону імені Чапаєва, що діяв на Волині.

У 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. У 1951—1953 роках був слухачем Вищої дипломатичної школи МЗС СРСР. Працював у Раді Міністрів УРСР, в Українському товаристві дружби і культурних зв'язків із закордоном, завідувачем сектора наукових зв'язків АН УРСР з зарубіжними організаціями.

В 1956 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль Радянського Союзу у боротьбі румунського народу за звільнення від фашистського ярма і встановлення народно-демократичного ладу у Румунії (1941—1945 рр.)» (науковий керівник О. Ф. Єрмоленко).

У 19571963 роках — старший науковий співробітник відділу історії країн народної демократії, у 19631970 роках — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії зарубіжних країн. У 19631965 роках — одночасно радник Європейського відділення ООН. У 1965 році захистив докторську дисертацію «Революційна боротьба румунських трудящих за розвиток країни по демократичному шляху, за мир і дружні відносини з СРСР».

У 19701975 роках — завідувач відділу історії країн зарубіжного Сходу Інституту історії АН УРСР. Наукову діяльність поєднував з викладацькою роботою у вузах Києва. Був заступником голови правління Українського відділення товариства радянсько-румунської дружби. Удостоєний п'яти урядових нагород.

Могила Станіслава Пархомчука

Помер в Києві 2 липня 1975 року. Похований на Байковому кладовищі.

Донька — Пархомчук Олена Станіславівна, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, доктор політичних наук, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Основні праці[ред. | ред. код]

  • У боротьбі за ліквідацію колоніалізму: Зовнішньополітична боротьба Радянського Союзу за остаточну ліквідацію колоніалізму та участь у ній Української РСР. — К., 1974 (у співавторстві, премія імені Д. З. Мануїльського);
  • Великий Жовтень і революційне піднесення в Румунії. — К., 1967;
  • Народження нової Румунії. — К., 1961;
  • Румунський народ у боротьбі за соціалізм. — К., 1959.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Пархомчук Станіслав Максимович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.87