Пархомчук Станіслав Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Станіслав Максимович Пархомчук
Пархомчук СМ.jpg
Народився 30 листопада 1925(1925-11-30)
Човнова
Помер 2 липня 1975(1975-07-02) (49 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів історія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук

Станіслав Максимович Пархомчук (30 листопада 1925, Човнова — 2 липня 1975, Київ) — український радянський історик, дослідник історії Румунії, міжнародних відносин, національно-визвольних рухів афро-азіатських країн, доктор історичних наук1965 року), професор1971 року). Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (за 1975 рік).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 листопада 1925 року в селі Чорновій (тепер Володарсько-Волинського району Житомирської області). В роки німецько-радянської війни воював в складі партизанського загону імені Чапаєва, що діяв на Волині.

У 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. У 1951–1953 роках був слухачем Вищої дипломатичної школи МЗС СРСР. Працював у Раді Міністрів УРСР, в Українському товаристві дружби і культурних зв'язків із закордоном, завідувачем сектора наукових зв'язків АН УРСР з зарубіжними організаціями.

В 1956 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль Радянського Союзу у боротьбі румунського народу за звільнення від фашистського ярма і встановлення народно-демократичного ладу у Румунії (1941–1945 рр.)» (науковий керівник О. Ф. Єрмоленко).

У 19571963 роках — старший науковий співробітник відділу історії країн народної демократії, у 19631970 роках — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії зарубіжних країн. У 19631965 роках — одночасно радник Європейського відділення ООН. У 1965 році захистив докторську дисертацію «Революційна боротьба румунських трудящих за розвиток країни по демократичному шляху, за мир і дружні відносини з СРСР».

У 19701975 роках — завідувач відділу історії країн зарубіжного Сходу Інституту історії АН УРСР. Наукову діяльність поєднував з викладацькою роботою у вузах Києва. Був заступником голови правління Українського відділення товариства радянсько-румунської дружби. Удостоєний п'яти урядових нагород.

Могила Станіслава Пархомчука

Помер в Києві 2 липня 1975 року. Похований на Байковому кладовищі.

Донька - Пархомчук Олена Станіславівна, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, доктор політичних наук, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Основні праці[ред. | ред. код]

  • У боротьбі за ліквідацію колоніалізму: Зовнішньополітична боротьба Радянського Союзу за остаточну ліквідацію колоніалізму та участь у ній Української РСР. — К., 1974 (у співавторстві, премія імені Д. З. Мануїльського);
  • Великий Жовтень і революційне піднесення в Румунії. — К., 1967;
  • Народження нової Румунії. — К., 1961;
  • Румунський народ у боротьбі за соціалізм. — К., 1959.

Джерела та література[ред. | ред. код]