Штефан Гелль

Штефан Гелль
Штефан Гелль
нім. Stefan Hell
Народився	23 грудня 1962 (63 роки); Синтана, Соціалістична Республіка Румунія
Місце проживання	Геттінген
Країна	Німеччина; Румунія
Діяльність	фізик, викладач університету, хімік
Alma mater	Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь	фізика, хімія, мікроскопія
Заклад	Європейська лабораторія молекулярної біології, Університет Турку
Посада	Консультативний комітет
Науковий ступінь	докторський ступінь і доктор філософії
Науковий керівник	Зігфрід Гунклінгер
Членство	Леопольдина; Геттінгенська академія наук; Гайдельберзька академія наук; BBAW; Національна академія наук США; Румунська академія
Відомий завдяки:	4-пі мікроскопія
Нагороди	; Премія Кавлі з нанонаукd (2014) Berthold Leibinger Innovationspreisd (2002) Європейська наукова премія Кербера (2011) German Future Prized (2006) Премія Лейбніца (2008) премія Отто Гана (2009) Премія Карла Цайса (2002) Ernst Hellmut Vits Awardd (2010) Hansen Family Prized (2011) Helmholtz Prized (2001) Meyenburg Prized (2011) Lower Saxony State Prized (2008) медаль Карусаd (2013) медаль Онсагера (2016) Karl Heinz Beckurts Awardd (2002) Hall of Fame of German Researchd (2014) Wissenschaftspreis der Fritz-Behrens-Stiftungd (2012) медаль Вільгельма Екснера (2016) Markgräfler Gutedelpreisd (2016) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2018) Кельвінівська лекція (2016) почесний доктор Федеральної вищої технічної школи Цюрихаd (2018) медаль Гленна Т. Сіборга (2015)
Особ. сторінка	nanobiophotonics.mpibpc.mpg.de
	Штефан Гелль у Вікісховищі

Штефан Гелль (23 грудня 1962, Синтана, Соціалістична Республіка Румунія) — німецький фізик, винахідник 4-пі мікроскопії. Лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року разом з Еріком Бетциґом та Вільямом Мернером.

Біографія

Народився в родині банатських швабів у Румунії. Навчався в Гейдельберзькому університеті, де також захистив дисертацію. Короткий час був незалежним винахідником і працював над поліпшенням аксіальної роздільної здатності конфокального мікроскопа, яка стала відома як 4-пі мікроскопія.

У 1991—1993 роках працював в Європейській лабораторії молекулярної біології. В 1993—1994 роках був лідером групи в Університеті Турку. У 1993—1994 роках працював в Оксфордському університеті. 2002 року став директором Інституту біофізичної хімії Макса Планка. Від 2003 року був головою відділу оптичної наноскопії в Німецькому центрі вивчення раку в Гейдельбезі.

Примітки

Посилання

Офіційна сторінка

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/139815716/_Record_#139815716]_//_[[:Gemeinsame_Normdatei|Gemeinsame_Normdatei]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #139815716 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[[https://adw-goe.de/mitglieder/personendetails/person/stefan-w-hell/_Mitglieder:_Niedersächsische_Akademie_der_Wissenschaften_zu_Göttingen_(NAWG)]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] Mitglieder: Niedersächsische Akademie der Wissenschaften zu Göttingen (NAWG)

[[https://www.bbaw.de/die-akademie/bbaw-mitglieder/mitglied-stefan-w-hell_Mitglied_–_Berlin-Brandenburgische_Akademie_der_Wissenschaften]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] Mitglied – Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften

[[https://acad.ro/bdar/armembri.php_Academia_Romana_(membri)]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] Academia Romana (membri)

[[https://acad.ro/bdar/rapInt2012/RapoarteActivitate2012/Darea-de-seamaAR1-2012-vers110513.pdf_https://acad.ro/bdar/rapInt2012/RapoarteActivitate2012/Darea-de-seamaAR1-2012-vers110513.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttps://acad.ro/bdar/rapInt2012/RapoarteActivitate2012/Darea-de-seamaAR1-2012-vers110513.pdf

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберг (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024) • Кітагава / Робсон / Ягі (2025)

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · відео на YouTube (нім.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Internet Movie Database
Генеалогія та некрополістика	Geni.com · The Academic Family Tree
Література та бібліографія	LibraryThing
Наука	Google Scholar · NobelPrize.org · ORCID · Scopus · Національна академія наук США
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Prabook
Довідкові видання	Munzinger IBA
Нормативний контроль	Freebase: /m/026rn5f · GND: 139815716 · LCCN: nb2015007910 · MAK: 9810627195605606 · NCF: ncf11883483 · NLP: a0000002916794 · SUDOC: 193759691 · VIAF: 102659562