Штефан Гелль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штефан Гелль
нім. Stefan Hell
Народився 23 грудня 1962(1962-12-23) (60 років)
Синтана, Соціалістична Республіка Румунія
Місце проживання Геттінген
Країна  Німеччина
 Румунія
Діяльність фізик, викладач університету, хімік
Alma mater Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь фізика, хімія, мікроскопія
Заклад Європейська лабораторія молекулярної біології, Університет Турку
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Науковий керівник Зігфрід Гунклінгер
Членство Леопольдина
Геттінгенська академія наук
Гайдельберзька академія наук
BBAW
Національна академія наук США
Відомий завдяки: 4-пі мікроскопія
Нагороди Премія Карла Цайса (2002)
Нобелівська премія з хімії (2014)
Особ. сторінка nanobiophotonics.mpibpc.mpg.de

CMNS: Штефан Гелль у Вікісховищі

Штефан Гелль (23 грудня 1962, Синтана, Соціалістична Республіка Румунія) — німецький фізик, винахідник 4-пі мікроскопії. Лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року разом з Еріком Бетциґом та Вільямом Мернером.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині банатських швабів у Румунії. Навчався в Гейдельберзькому університеті, де також захистив дисертацію. Короткий час був незалежним винахідником і працював над поліпшенням аксіальної роздільної здатності конфокального мікроскопа, яка стала відома як 4-пі мікроскопія.

У 1991—1993 роках працював в Європейській лабораторії молекулярної біології. В 1993—1994 роках був лідером групи в Університеті Турку. У 1993—1994 роках працював в Оксфордському університеті. 2002 року став директором Інституту біофізичної хімії Макса Планка. Від 2003 року був головою відділу оптичної наноскопії в Німецькому центрі вивчення раку в Гейдельбезі.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]