Ірвін Роуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірвін Роуз
англ. Irwin A. Rose
Nobel2004chemistrylaurets-Rose.jpg
Народився 16 червня 1926(1926-06-16)
Бруклін, США
Помер 2 червня 2015(2015-06-02) (88 років)
Deerfield[d], Франклін, Массачусетс, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Національність Flag of the United States.svg США
Діяльність біолог, біохімік, викладач університету, хімік
Відомий завдяки біологія
Alma mater Чиказький університет
Заклад Онкологічний центр у Фокс Чейз
Пенсільванський університет
Каліфорнійський університет
Єльський університет
Учасник
Членство Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: першовідкривач убіквітин-опосередкованної деградації білків
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (2004)

Ірвін Роуз (англ. Irwin A. Rose; 16 червня 1926 року, Бруклін, США — 2 червня 2015) — американський біолог, лауреат Нобелівської премії з хімії 2004 року.

Біографія і наукова робота[ред. | ред. код]

Ірвін Роуз народився в єврейській сім'ї укладальника паркетних підлог Херрі Ройз (родом з Одеси) і його дружини Елли Грінвальд. Навчався в Університеті штату Вашингтон, який закінчив у 1948 році з перервою на службу в армії під час Другої світової війни. У 1952 році там же захистив дисертацію. Роуз був керівником групи вчених в Онкологічному центрі в Фокс Чейзі (Філадельфія), яка відкрила роль убіквітину в клітинній системі деградації білків у протеосомах.

Більшість своїх дослідженні Ірвін Роуз провів з 1970 по 1980 роки, згодом втративши інтерес до наукових досліджень.

У 2004 році він отримав Нобелівську премію з хімії за це відкриття разом з Агароном Чехановером і Аврамом Гершко. Почесний професор у медичному коледжі Каліфорнійський університет в Ірвайні.

Дружина (з 1955 року) — біохімік Зельда Буденстайн Роуз (Zelda Budenstein Rose).

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Hershko, A., Ciechanover, A., and Rose, I.A. (1979) «Resolution of the ATP-dependent proteolytic system from reticulocytes: A component that interacts with ATP». Proc. Natl. Acad. Sci. USA76, pp. 3107-3110.
  • Hershko, A., Ciechanover, A., Heller, H., Haas, AL, and Rose IA (1980) «Proposed role of ATP in protein breakdown: Conjugation of proteins with multiple chains of the polypeptide of ATP-dependent proteolysis». Proc. Natl. Acad. Sci. USA77, pp. 1783-1786.

Посилання[ред. | ред. код]