Вільям Ремзі

Вільям Ремзі
Вільям Ремзі
англ. William Ramsay
Народився	2 жовтня 1852; Глазго
Помер	23 липня 1916 (63 роки); High Wycombed, Бакінгемшир[d], Бакінгемшир, Англія, Сполучене Королівство ; ·злоякісна пухлина
Країна	Велика Британія
Діяльність	хімік, професор, історик, археолог
Alma mater	Тюбінгенський університет; Університет Глазго (1871); Академія Ґлазґоd; Тюбінгенський університет (1872)
Галузь	неорганічна хімія
Заклад	Університет Глазго; Університетський коледж Лондона
Науковий керівник	Вільгельм Рудольф Фіттіг
Аспіранти, докторанти	Моріс Треверс
Членство	Лондонське королівське товариство; Баварська академія наук; Петербурзька академія наук; Шведська королівська академія наук; Угорська академія наук; Королівське товариство Единбурга; Російська академія наук; Прусська академія наук; Національна академія наук Італії; Нідерландська королівська академія наук; Національна академія наук США; Туринська академія наук
У шлюбі з	Margaret Johnstone Marshalld
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (1904)
	Вільям Ремзі у Вікісховищі

Сер Ві́льям Ре́мзі (англ. Sir William Ramsay; 2 жовтня 1852, Глазго — 23 липня 1916, Гай-Віком^[en]) — шотландський хімік та фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії 1904 року.

Ранні роки

Його батьками були інженер і бізнесмен Вільям Ремзі і Катерина (Робертсон) Ремзі, дочка единбурзького лікаря, який написав підручник хімії. Єдина дитина в сім'ї, Ремзі отримав строге пуританське виховання. У 1866 році, після закінчення в Глазго академії (академією в Шотландії називають середню школу), він вступив в цьому ж місті в університет, де вивчав латинську і грецьку мову, логіку і математику, прослуховував загальний курс літератури. Ремзі збирався стати священиком, але на останньому курсі університету захопився природними науками. Він почав вивчати анатомію і геологію, відвідував лекції шотландського хіміка Джона Фергюсона і відомого англійського фізика Вільяма Томсона, працював помічником лаборанта в місцевій хімічній лабораторії. Поступивши в 1871 році в Тюбінгенський університет, Ремзі працював у німецького хіміка-органіка Рудольфа Фіттіга. У 1872 році він захистив докторську дисертацію, яка називалася «Дослідження толуолової і нітротолуолової кислот». Повернувшись в тому ж році в Единбург, Ремзі отримав посаду асистента в коледжі Андерсона, а в 1874 році був призначений асистентом-куратором у Фергюсона в університеті Глазго. Всі ці роки Ремзі проявляв інтерес до фізичної хімії. У 1880 році він отримав місце професора хімії в Університетському коледжі в Брістолі, де почав вивчати тиск пари і критичний стан рідин.

Нобелівська премія

У 1904 році Ремзі була присуджена Нобелівська премія з хімії «на знак визнання відкриття їм в атмосфері різних інертних газів і визначення їх місця в періодичній системі»^[5].

Примітки

↑ Рамзай Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ ^а ^б www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659
↑ (unspecified title) / за ред. Tübingen University Archives
d:Track:Q56645108 d:Track:Q2496275
↑ ^а ^б Курилов В. В. Рамзай, Вильям // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVI. — С. 251–252.
d:Track:Q23892955 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q4248333 d:Track:Q19908137 d:Track:Q21714669
↑ The Nobel Prize in Chemistry 1904. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 4 травня 2012.(англ.)

Посилання

Вільям Рамзай [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)

Джерела

Зеленин К. Н., Ноздрачев А. Д., Поляков Е.Л. (2003). Нобелевские премии по химии за 100 лет. СПб.: Гуманистика.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Рамзай_Уильям_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] Рамзай Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107212659">www.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>-2] а ^б www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q56645108">''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:d:Q2496275|Tübingen_University_Archives]]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q56645108]][[d:Track:Q2496275]]</div>-3] (unspecified title) / за ред. Tübingen University Archives
d:Track:Q56645108 d:Track:Q2496275

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q21714669"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Курилов,_Венедикт_Викторович|Курилов&nbsp;В.&nbsp;В.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Рамзай,_Вильям|Рамзай,_Вильям]]_//_''[[:d:Q23892955|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1899._—_Т.&nbsp;XXVI._—_С.&nbsp;251–252.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23892955]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q4248333]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q21714669]]</div>-4] а ^б Курилов В. В. Рамзай, Вильям // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVI. — С. 251–252.
d:Track:Q23892955 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q4248333 d:Track:Q19908137 d:Track:Q21714669

[5] The Nobel Prize in Chemistry 1904. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 4 травня 2012.(англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Національна портретна галерея (Лондон)
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Bibliothèque interuniversitaire de Santé · Biodiversity Heritage Library · CoBiS · LibraryThing · LibriVox · Open Library · Open Library · Open Library · openMLOL.it · Архів преси XX століття
Наука	NobelPrize.org · zbMATH Open Database · Національна академія наук США · Туринська академія наук
Тематичні сайти	discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Оксфордський словник національних біографій · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan
Довідкові видання	Британський музей · Загальний каталог Diamond · Alvin · Deutsche Biographie · Evene · Google Arts & Culture · Google Doodle · NNDB · Open Plaques · SNAC · NobelPrize.org
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1242256 · BIBSYS: 2023081 · BNC: a11001768 · BNF: 124511689 · CANTIC: 981058517714906706 · CiNii: DA12631789 · ERRR: a11390979 · FAST: 184522 · Freebase: /m/0cxfh · GND: 118787810 · ICCU: PUVV381575 · ISNI: 0000000109075074 · J9U: 987007273328405171 · LCCN: n86856773 · LIBRIS: 3cns9rh017zrsxjq · LIH: LNB:C3+2;=m7 · LNB: 000340890 · MAK: 9810531108005606 · Museo Galileo: 189991 · N6I: vtls001319250 · NCF: ncf10710472 · NDL: 00652478 · NKC: nlk20010094808 · NLA: 1177800 · NLG: 241579 · NLI: 000485186 · NTA: 068157576 · NUKAT: n01053653 · SHARE: 14997 · SKMASNL: vtls010395049 · SNK: 149025 · SUDOC: 033667519 · VcBA: 495/381515 · VIAF: 61643201 · РНБ: 7791301