Джордж Ола

Джордж Ола
Джордж Ола
англ. George Andrew Olah; угор. Oláh György
	Джордж Ола Джордж Ола
Ім'я при народженні	угор. Oláh András György
Народився	22 травня 1927[…] ; Будапешт, Угорське королівство
Помер	8 березня 2017[…] (89 років) ; Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина; США
Діяльність	хімік, викладач університету
Alma mater	Будапештський університет технології та економіки (1949)
Галузь	хімія
Заклад	Університет Південної Каліфорнії; Кейс-Вестерн-Резерв університет
Членство	Лондонське королівське товариство; Національна академія дей-Лінчей; Національна академія наук США; Угорська академія наук; Американська академія мистецтв і наук; Національна інженерна академія США; Американське філософське товариство; Королівське товариство Канади
Відомий завдяки:	вивчення карбокатіонів
Нагороди	; медаль Прістлі (2005) премія Толменаd (1991) премія імені Артура Коупа (2001) Премія століття (1977) почесний доктор Університету штату Огайоd премія Сечені (2011) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1997) медаль А. Ф. Коттона (1996) Грант Ґуґґенгайма (1972) Грант Ґуґґенгайма (1988) премія Піонерів хіміїd (1993) Почесний громадянин Будапештаd (2006) Roger Adams Award in Organic Chemistryd (1989) American Chemical Society Award for Creative Work in Synthetic Organic Chemistryd (1979) George A. Olah Award in Hydrocarbon or Petroleum Chemistryd (1963) honorary doctorate from University of Montpellier-IId (29 березня 1996)
	Джордж Ола у Вікісховищі

Джордж Ендрю Ола (англ. George Andrew Olah, угор. Oláh György; 22 травня 1927, Будапешт — 8 березня 2017, Беверлі-Гіллз) — американський хімік угорського походження.

Біографія

Навчався у Університеті Будапешта. Внаслідок угорської революції 1956 року перебирається спочатку до Великої Британії, потім до Канади. З 1957 працює там у Dow Chemical (Сарніа, Онтаріо). У 1965 році переходить до Західного резервного університету Кейза у Клівленді та з 1977 працює в університеті Південної Кароліни.

Він вніс особливий внесок у вивчення утворення «некласичних» гіпервалентних карбокатіонів через суперкислоти. Став лауреатом Нобелівської премії з хімії у 1994.

Трохи згодом удостоєний медалі Прістлі — найвищої нагороди Американського Хімічного Товариства.

Вибрані роботи

G. A. Olah et al.: Onium Ions, Wiley, 1998.
G. A. Olah: A Life of Magic Chemistry, John Wiley & Sons, 2001.
G. A. Olah, A. Molnar: Hydrocarbon Chemistry, 2. Aufl, Wiley, 2003.
G. A. Olah, G. K. Surya Prakash: Carbocation Chemistry, Wiley, 2004.
G. A. Olah, A. Goeppert, Surya Prakash: Beyond Oil and Gas: The Methanol Economy, Wiley-VCH, Weinheim 2005, ISBN 978-3-527-31275-7, ISBN 3-527-31275-7

Примітки

↑ ^а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
d:Track:Q10498496 d:Track:Q201469
↑ George Oláh, Nobel Prize Winning Hungarian-American Chemist, Dies at 89 // Hungary Today — 2017.
d:Track:Q100255635
↑ Meghalt Oláh György Nobel-díjas kémikus // Index — Magyarország: Index.hu Zrt., 2017. — ISSN 1585-3241
d:Track:Q56420858 d:Track:Q28 d:Track:Q1096870
↑ NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Посилання

Хімія Угорщина США Біографії

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/George-A-Olah_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-1] а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q207694_citetype_Q24699794_citetype_Q570116"_data-entity-id="Q201469">Музей_Соломона_Гуггенгайма<span_class="wef_low_priority_links">_—_1937.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10498496]][[d:Track:Q201469]]</div>-3] а ^б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
d:Track:Q10498496 d:Track:Q201469

[[http://hungarytoday.hu/news/olah-gyorgy-nobel-prize-awarded-hungarian-american-chemist-dies-aged-89-56604_George_Oláh,_Nobel_Prize_Winning_Hungarian-American_Chemist,_Dies_at_89]_//_''[[:d:Q100255635|Hungary_Today]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q100255635]]</div>-4] George Oláh, Nobel Prize Winning Hungarian-American Chemist, Dies at 89 // Hungary Today — 2017.
d:Track:Q100255635

[[http://index.hu/tudomany/2017/03/09/meghalt_olah_gyorgy_nobel-dijas_kemikus/_Meghalt_Oláh_György_Nobel-díjas_kémikus]_//_''[[:hu:Index.hu|Index]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Угорщина|Magyarország]]:_[[:hu:Index.hu_Zrt.|Index.hu_Zrt.]],_2017._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1585-3241_1585-3241]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q56420858]][[d:Track:Q28]][[d:Track:Q1096870]]</div>-5] Meghalt Oláh György Nobel-díjas kémikus // Index — Magyarország: Index.hu Zrt., 2017. — ISSN 1585-3241
d:Track:Q56420858 d:Track:Q28 d:Track:Q1096870

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-6] NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree
Література та бібліографія	Digital Bibliography & Library Project · LibraryThing
Наука	NobelPrize.org · ORCID · Scopus · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan
Довідкові видання	Munzinger IBA · NNDB · SNAC
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1024625 · BIBSYS: 90196915 · BNC: a11001732 · BNF: 122846618 · CANTIC: 981058517715206706 · CiNii: DA00982414 · CONOR.SI: 85335651 · FAST: 124851 · Freebase: /m/038y4r · GND: 123159172 · ISNI: 0000000109022781 · J9U: 987007425832205171 · LCCN: n84800249 · LIBRIS: hftx39213vwwp2z · LNB: 000060320 · MAK: 9810705799705606 · NDL: 01207649 · NKC: xx0034147 · NLI: 004020541 · NLP: a0000003596293 · NSK: 000047447 · NSZL: 000000006986 · NTA: 072468068 · NUKAT: n96107505 · RERO: 02-A003654218 · SELIBR: 331231 · SHARE: 16147 · SUDOC: 031676669 · VIAF: 54209893

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)