Джордж Ола
| Джордж Ола | |
|---|---|
| англ. George Andrew Olah угор. Oláh György | |
 | |
| Ім'я при народженні | угор. Oláh András György |
| Народився |
22 травня 1927[1][2][…] Будапешт, Королівство Угорщина |
| Помер |
8 березня 2017[4][1][…] (89 років) Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[5] |
| Поховання | Керепеші |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина США |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | Будапештський університет технології та економіки (1949) |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Університет Південної Каліфорнії і Західний резервний університет Кейза |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Національна академія деї Лінчеї, Національна академія наук США, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна інженерна академія США і Американське філософське товариство[6] |
| Відомий завдяки: | вивчення карбокатіонів |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з хімії (1994)Медаль Прістлі (2005) |
 Джордж Ола у Вікісховищі | |
Джордж Ендрю Ола (англ. George Andrew Olah, угор. Oláh György; 22 травня 1927, Будапешт — 8 березня 2017, Беверлі-Гіллз) — американський хімік угорського походження.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався у Університеті Будапешта. Внаслідок угорської революції 1956 року перебирається спочатку до Великої Британії, потім до Канади. З 1957 працює там у Dow Chemical (Сарніа, Онтаріо). У 1965 році переходить до Західного резервного університету Кейза у Клівленді та з 1977 працює в університеті Південної Кароліни.
Він вніс особливий внесок у вивчення утворення «некласичних» гіпервалентних карбокатіонів через суперкислоти. Став лауреатом Нобелівської премії з хімії у 1994.
Трохи згодом удостоєний медалі Прістлі — найвищої нагороди Американського Хімічного Товариства.
Вибрані роботи[ред. | ред. код]
- G. A. Olah et al.: Onium Ions, Wiley, 1998.
- G. A. Olah: A Life of Magic Chemistry, John Wiley & Sons, 2001.
- G. A. Olah, A. Molnar: Hydrocarbon Chemistry, 2. Aufl, Wiley, 2003.
- G. A. Olah, G. K. Surya Prakash: Carbocation Chemistry, Wiley, 2004.
- G. A. Olah, A. Goeppert, Surya Prakash: Beyond Oil and Gas: The Methanol Economy, Wiley-VCH, Weinheim 2005, ISBN 978-3-527-31275-7, ISBN 3-527-31275-7
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- ↑ George Oláh, Nobel Prize Winning Hungarian-American Chemist, Dies at 89 // Hungary Today — 2017.
- ↑ Meghalt Oláh György Nobel-díjas kémikus // Index — Magyarország: Index.hu Zrt., 2017. — ISSN 1585-3241
- ↑ NNDB — 2002.
|
Це незавершена стаття про хіміка чи хімікиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||
- Народились 22 травня
- Народились 1927
- Уродженці Будапешта
- Померли 8 березня
- Померли 2017
- Померли в Беверлі-Гіллз
- Поховані на кладовищі Керепеші
- Випускники Будапештського університету технології та економіки
- Науковці Університету Південної Каліфорнії
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Хіміки США
- Нагороджені медаллю Прістлі
- Угорські емігранти до США
- Члени Національної інженерної академії США
- Єврейські агностики
- Американські агностики
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США