Отто Ган

Отто Ган
нім. Otto Hahn
Народився	8 березня 1879(1879-03-08) Франкфурт-на-Майні, Німеччина
Помер	28 липня 1968(1968-07-28) (89 років) Геттінген
Поховання	Ґеттінґенське міське кладовищеd :
Країна	Німеччина
Діяльність	хімік, викладач університету, письменник-документаліст, фізик-ядерник, автобіограф
Alma mater	Марбурзький університет
Галузь	радіохімія
Заклад	Університет Фрідріха-Вільгельма, Університетський коледж Лондона, Університет Макгілла, HU Berlin, Корнелльський університет і Вільний університет Берліна
Науковий ступінь	професор
Науковий керівник	Theodor Zincked
Аспіранти, докторанти	Walter Seelmann-Eggebertd, Abdul Hafeezd, Aristid von Grossed, Clara Lieberd, Фріц Штрассман, Salomon Rosenblumd, Hans-Joachim Bornd, Siegfried Flügged і Ніколаус Рільd
Членство	Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Академія наук НДР, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Австрійська академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Папська академія наук, Баварська академія наук, Академія наук і літератури в Майнці, Геттінгенська академія наук, Finnish Academy of Science and Lettersd, Американська академія мистецтв і наук, Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук, Göttingen Eighteend, Данська королівська академія наук, Румунська академія, Індійська національна академія наук і Q1803894?
Відомий завдяки:	основоположник ядерної хімії
У шлюбі з	Edith Junghansd
Діти	Hanno Hahnd
Нагороди	Почесний громадянин Берлінаd Лекторська премія Фарадея (1956) медаль Ернста Рейтераd (1959) Нобелівська премія з хімії (1944) медаль імені Макса Планка (1949) honorary citizen of Frankfurt am Maind (1959) Harnack medald (1954) Медаль Вільгельма Екснера (1958) медаль Гельмгольца (1959) медаль Гете міста Франкфурт-на-Майніd (1944) Медаль Котеніуса (1944) Emil-Fischer Medald (1919) Fresenius Prized (1919) премія Енріко Фермі (1966, 1966) Член Американської академії мистецтв і наук іноземний член Лондонського королівського товариства (9 травня 1957) Paracelsus Prized (1953)
Автограф
Отто Ган у Вікісховищі

Отто Ган і Ліза Майтнер в лабораторії. 1913

Отто Ган (нім. Otto Hahn; 8 березня 1879, Франкфурт-на-Майні — 28 липня 1968, Геттінген) — німецький хімік, вчений-новатор в області радіохімії, який відкрив ядерну ізомерію (Уран Z) і розщеплення урану. Отримав Нобелівську премію з хімії за 1944. Гленн Сіборг назвав його «батьком ядерної хімії».

Родина

У 1913 р. Ган одружився з Едіт Юнгханс, дочкою голови Штеттінської міської ради. У них був єдиний син. Незабаром після відставки Гана, коли йому був 81 рік, його син з невісткою загинули у Франції в автомобільній катастрофі, і він дбав про дружину, яка до того часу стала інвалідом, і онука.

Нагороди

Будучи інтернований до Англії, Ган дізнається, що йому присуджена Нобелівська премія з хімії за 1944 р. «за відкриття розщеплення важких ядер». Йому було дозволено повернутися до Німеччини в 1946 р., в кінці цього ж року йому була вручена Нобелівська премія в Стокгольмі. У своїй промові при презентації лавреата Арне Тізеліус, член Шведської королівської академії наук, сказав: «Відкриття розщеплення важких ядер призвело до таких наслідків, що ми всі, все людство, дивимося вперед з великими надіями, але також і з великими побоюваннями за наше майбутнє».

У Нобелівській лекції Ган простежив пройдений науковими дослідженнями шлях від природної трансмутації урану, відкритої Антуаном Анрі Беккерелем, до ядерного розщеплення. На закінчення він процитував уривок з лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі, виголошеної ним при врученні йому в 1935 році Нобелівської премії, в якій французький фізик попереджав про величезну небезпеку атомної енергії. «Те, що десять років тому було плодом уяви, „маревної уяви“, сьогодні стало вже, певною мірою, загрозливою реальністю». Звертаючись до аудиторії і відповідаючи на питання, чи буде використана ядерна енергія в мирних цілях або для руйнування, Ган заявив: «Відповідь повинна бути дана без коливання, що, безсумнівно, вчені світу докладуть всіх зусиль для перемоги першої альтернативи».

Нагороди

Отримав численні державні і наукові нагороди, серед яких:

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест
• Медаль Еміля Фішера Німецького хімічного товариства (1922)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Премія Станіслао Канніццаро Королівської академії наук у Римі (1938)
• Нобелівська премія з хімії (1944)
• Медаль Макса Планка Німецького фізичного товариства (1949)
• Золота медаль Парацельса Швейцарського хімічного товариства (1953)
• Pour le Mérite за науку і мистецтво (1952)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (1954)
  • великий хрест 1-го класу (1959)
• Медаль Фарадея Британського хімічного товариства (1956)
• Орден Спасителя, офіцерський хрест (Греція)
• Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
• Орден Леопольда I, офіцерський хрест (Бельгія)
• Орден Британської імперії, почесний офіцерський хрест (Велика Британія)
• Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» (Ватикан)
• Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво»
• Медаль Вільгельма Екснера
• Плакета Ернста Ройтера
• Почесний громадянин міст Берлін, Геттінген і Франкфурт-на-Майні
• Почесний доктор численних навчальних закладів

Див. також

• 19126 Оттоган — астероїд, названий на честь науковця.
• Отто Ган (корабель) — перший в світі цивільний корабель з атомним реактором.

Література

• Prof. Franz Griese: Offener Brief an die vom 27. – 31. Mai 1954 in Bayreuth versammelten deutschen Wissenschaftler, insbesondere an die Adresse von Prof. Otto Hahn, Dürer-Verlag, Buenos Aires 1954
• Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396

• Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)

Посилання

• Ган // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.