Перейти до вмісту

Арне Тіселіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арне Тіселіус
швед. Arne Wilhelm Kaurin Tiselius Редагувати інформацію у Вікіданих
Арне Тіселіус
Арне Тіселіус
Народився10 серпня 1902(1902-08-10)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стокгольм, Швеція[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 жовтня 1971(1971-10-29)[4][1][…] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Helga Trefaldighets församling, Uppsalad, Швеція[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
·інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСтарий цвинтар Уппсалиd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняШвеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбіохімік, хімік, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Уппсала Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбіохімія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Уппсала Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникТеодор Сведберг Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіТеодор Сведберг Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніRobert Williamsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиRobert Williamsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Шведська королівська академія інженерних наук
Польська академія наук[7]
Академія наук НДР
Папська академія наук[8]
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук Італії
Фінське наукове товариство
Національна академія наук США
Американське філософське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
РідTiseliusd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Арне Тіселіус (швед. Arne Wilhelm Kaurin Tiselius) (10 серпня 1902, Стокгольм — 29 жовтня 1971, Упсала) — шведський біохімік, член Шведської академії наук1956 президент).

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1938-68 — професор біохімії та директор біохімічного інституту. Лавреат Нобелівської премії з хімії (1948).

Основні роботи

[ред. | ред. код]

Основні праці присвячені методам електрофоретичних і хроматографічних досліджень високомолекулярних сполук. Довів комплексну природу білків сироватки крові.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Farber Є., Nobel prize winners in chemistry 1901—1950, NY, 1953.