Джон Гудінаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Гудінаф
англ. John B. Goodenough
John B. Goodenough (cropped).jpg
Ім'я при народженні англ. John Bannister Goodenough
Народився 25 липня 1922(1922-07-25)[1][2][3] (97 років)
Єна, Тюрингія[d], Веймарська республіка
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, інженер, винахідник
Галузь Фізика твердого тіла
Alma mater Єльський університет і Чиказький університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Кларенс Зенер
Знання мов англійська
Заклад Массачусетський технологічний інститут і Техаський університет
Членство Лондонське королівське товариство[4], Національна академія наук США[5], Французька академія наук[6] і Національна інженерна академія СШАd[7]
Батько Erwin Ramsdell Goodenoughd
Брати, сестри  • Ward Goodenoughd
Нагороди
Сторінка в Інтернеті me.utexas.edu/faculty/faculty-directory/goodenough

Джон Гудінаф (англ. John Bannister Goodenough; нар. 25 липня 1922, Єна, Ваймарська республіка) — американський науковець, фахівець в галузі фізики та матеріалознавства. Запропонував кобальтит літію (LixCoO2) в якості катода в літій-іонному акумуляторі. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 2019 рік[8].

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив з відзнакою Єльський університет (1944), після чого служив у армії США. Після демобілізації у 1947 році захистив дисертацію з фізики в Чиказькому університеті (науковий консультант Кларенс Зенер).

В останні роки працює над новим видом акумулятора, в якому метал можна буде замінити склом. На думку Гудінафа, деяким науковцям властива пізня зрілість, і найважливіші наукові досягнення приходять до них в похилому віці[9].

Гудінаф є членом Національної академії наук США (з 2012 року)[10], іноземним членом Французької академії наук (з 1992 року)[11] і Лондонського королівського товариства (з 2010 року)[12].

Праці[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • John B. Goodenough (1963). Magnetism and the Chemical Bond. Interscience-Wiley, New York. ISBN 0-88275-384-3. 
  • John B. Goodenough (1973). Les oxydes des métaux de transition. Paris: Gauthier-Villars. 
  • John B. Goodenough, ed. (2001). Structure & Bonding, V. 98. 

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]