Джон Гудінаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Гудінаф
англ. John B. Goodenough
Nobel 9 Dec 2019 029 copy (49204051647) (cropped).jpg
Ім'я при народженні англ. John Bannister Goodenough
Народився 25 липня 1922(1922-07-25)[1][2][3] (99 років)
Єна, Тюрингія[d], Німецький рейх
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, інженер, винахідник
Галузь фізика твердого тіла
Alma mater Єльський університет і Чиказький університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Кларенс Зенер
Знання мов англійська
Заклад Массачусетський технологічний інститут і Техаський університет
Учасник Друга світова війна
Членство Лондонське королівське товариство[4], Національна академія наук США[5], Французька академія наук[6] і Національна інженерна академія США[7]
Батько Erwin Ramsdell Goodenoughd
Брати, сестри Ward Goodenoughd
Нагороди
Сайт me.utexas.edu/faculty/faculty-directory/goodenough

Джон Гудінаф (англ. John Bannister Goodenough; нар. 25 липня 1922, Єна, Ваймарська республіка) — американський науковець, фахівець в галузі фізики та матеріалознавства. Запропонував кобальтит літію (LixCoO2) в якості катода в літій-іонному акумуляторі. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 2019 рік[8].

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив з відзнакою Єльський університет (1944), після чого служив у армії США. Після демобілізації у 1947 році захистив дисертацію з фізики в Чиказькому університеті (науковий консультант Кларенс Зенер).

В останні роки працює над новим видом акумулятора, в якому метал можна буде замінити склом. На думку Гудінафа, деяким науковцям властива пізня зрілість, і найважливіші наукові досягнення приходять до них в похилому віці[9].

Гудінаф є членом Національної академії наук США (з 2012 року)[10], іноземним членом Французької академії наук (з 1992 року)[11] і Лондонського королівського товариства (з 2010 року)[12].

Праці[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • John B. Goodenough (1963). Magnetism and the Chemical Bond. Interscience-Wiley, New York. ISBN 0-88275-384-3. 
  • John B. Goodenough (1973). Les oxydes des métaux de transition. Paris: Gauthier-Villars. 
  • John B. Goodenough, ed. (2001). Structure & Bonding, V. 98. 

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J.B. Goodenough Summary of losses in magnetic materials // IEEE Trans. Magn.IEEE Magnetics Society, 2002. — Vol. 38, Iss. 5. — P. 3398–3408. — ISSN 0018-9464; 1941-0069doi:10.1109/TMAG.2002.802741
  2. Goodenough J. B., J.-S. Zhou Orbital ordering in orthorhombic perovskites // J. Mater. Chem.RSC, 2007. — Vol. 17, Iss. 23. — P. 2394. — ISSN 0959-9428; 1364-5501doi:10.1039/B701805C
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. https://royalsociety.org/people/john-goodenough-11514/
  5. http://www.nasonline.org/member-directory/members/55234.html
  6. https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-de-l-Academie-des-sciences-/-G/john-goodenough.html
  7. https://www.nae.edu/29302/Dr-John-B-Goodenough
  8. Офіційне повідомлення на сайті Ноелівського комітету. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019. 
  9. Pagan Kennedy. To Be a Genius, Think Like a 94-Year-Old Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine. // The New York Times, 7.04.2017.(англ.)
  10. Профіль на сайті Національної академії наук США Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine..
  11. Профіль на сайті Французької академії наук Архівовано 9 жовтня 2019 у Wayback Machine..
  12. / профіль на сайті Лондонського королівського товариства Архівовано 9 жовтня 2019 у Wayback Machine..

Посилання[ред. | ред. код]