Ернст Отто Фішер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернст Отто Фішер
нім. Ernst Otto Fischer
Народився 10 листопада 1918(1918-11-10)
Сольн, Німецька імперія
Помер 23 липня 2007(2007-07-23) (88 років)
Мюнхен, Німеччина
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство Німеччина Німеччина
Alma mater Мюнхенський технічний університет
Галузь наукових інтересів Координаційна хімія
Заклад Мюнхенський технічний університет
Науковий керівник Вальтер Хібер
Член Леопольдина, Австрійська академія наук, Баварська академія наук, North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Arts[d], Геттінгенська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1973)

CMNS: Ернст Отто Фішер на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Е́рнст О́тто Фі́шер (нім. Ernst Otto Fischer; *10 листопада 1918, Сольн, поблизу Мюнхена — † 23 липня 2007, Мюнхен) — німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за 1973 рік (спільно з Джефрі Вілкінсоном).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Мюнхенську вищу технічну школу (нині Технічний університет) в 1949. З 1959 року обіймав посаду професора цьго закладу, з 1969 року директор Інституту неорганічної хімії в Мюнхені.

Роботи[ред.ред. код]

Фішер визначив структуру фероцену, синтезував дибензенхром із бензену і хлориду хрому у присутності хлориду алюмінію (1955), розробив загальний метод синтезу аренових (містять ароматичне ядро) похідних перехідних металів, вперше отримав аренкарбонільні, аренциклопентадієнільні та інші змішані π-комплекси перехідних металів. Показав, що ці сполуки при нагріванні розкладаються з утворенням «металевого дзеркала», що може бути використано для отримання надчистих металів. Фішер вперше синтезував низку металоорганічних сполук технецію і трансуранових елементів, отримав стійкі карбенові комплекси перехідних металів (1964), а пізніше і їх карбінові комплекси (1973).

Посилання[ред.ред. код]