Макс Фердинанд Перуц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макс Фердинанд Перуц
Max Ferdinand Perutz
Max Ferdinand Perutz
Max Perutz.jpg
Народився 19 травня 1914(1914-05-19)
Відень, Австрія
Помер 28 липня 2004(2004-07-28) (90 років)
Кембридж, Велика Британія
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Громадянство Австралія Австралія
Alma mater Кембриджський університет
Галузь наукових інтересів Молекулярна біологія, кристалографія
Заклад Кембриджський університет
Науковий керівник John Desmond Bernal[d]
Відомі учні Джеймс Ватсон
Френсіс Крік
Член Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Леопольдина, Папська академія наук[2], Баварська академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, European Molecular Biology Organization[d] і Accademia Nazionale delle Scienze detta dei XL[d]
Відомий завдяки: Білки, що містять гем
Діти Robin Perutz[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1962)
Медаль Коплі
Королівська медаль

CMNS: Макс Фердинанд Перуц на Вікісховищі

Макс Фердинанд Перуц (нім. Max Ferdinand Perutz, 19 травня 1914, Відень — 6 лютого 2002, Кембридж) — англійський біохімік австрійського походження, що спеціалізувався в області молекулярної біології і кристалографії, член Лондонського королівського товариства1954 року). Член Американської академії мистецтв і наук1963 року), член Австрійської академії наук1963 року) і багатьох наукових товариств.

Біографія[ред.ред. код]

Макс Перуц навчався в Віденському університеті (19321936), потім переїхав в Кембридж (Велика Британія). Доктор філософії Кембриджського університету (1940). Керував групою молекулярної біології Медичної науково-дослідницької ради (19471962), з 1962 року — завідувач Лабораторією молекулярної біології Кембриджського університету.

Основні роботи[ред.ред. код]

Основні роботи Перуца по вивченню структури білків за допомогою вдосконаленого ним методу рентгеноструктурного аналізу. Вперше розшифрував просторову будову молекули гемоглобіну. За цю роботу отримав Нобелівську премію з хімії 1962 року, спільно з Джоном Кендрю.

Роботи[ред.ред. код]

  • Proteins and nucleic acids. Amst.— [а. о.], 1962
  • в рос. пер.— Молекула гемоглобину, в кн.: Молекулы и клетки, М., 1966, с. 7—29.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/perutz.html