Макс Фердинанд Перуц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Макс Фердинанд Перуц
нім. Max Ferdinand Perutz
Max Perutz.jpg
Народився 19 травня 1914(1914-05-19)
Відень, Австрія
Помер 28 липня 2004(2004-07-28) (90 років)
Кембридж, Велика Британія
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Громадянство Австралія Австралія
Діяльність біолог, молекулярний біолог, хімік, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Галузь Молекулярна біологія, кристалографія
Заклад Кембриджський університет
Науковий керівник John Desmond Bernal[d]
Відомі учні Джеймс Ватсон
Френсіс Крік
Член Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Леопольдина, Папська академія наук[1], Баварська академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська організація молекулярної біології[d] і Національна академія наук Італії[d]
Відомий завдяки: Білки, що містять гем
Діти Robin Perutz[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1962)
Медаль Коплі
Королівська медаль

Макс Фердинанд Перуц у Вікісховищі?

Макс Фердинанд Перуц (нім. Max Ferdinand Perutz, 19 травня 1914, Відень — 6 лютого 2002, Кембридж) — англійський біохімік австрійського походження, що спеціалізувався в області молекулярної біології і кристалографії, член Лондонського королівського товариства1954 року). Член Американської академії мистецтв і наук1963 року), член Австрійської академії наук1963 року) і багатьох наукових товариств.

Біографія[ред.ред. код]

Макс Перуц навчався в Віденському університеті (19321936), потім переїхав в Кембридж (Велика Британія). Доктор філософії Кембриджського університету (1940). Керував групою молекулярної біології Медичної науково-дослідницької ради (19471962), з 1962 року — завідувач Лабораторією молекулярної біології Кембриджського університету.

Основні роботи[ред.ред. код]

Основні роботи Перуца по вивченню структури білків за допомогою вдосконаленого ним методу рентгеноструктурного аналізу. Вперше розшифрував просторову будову молекули гемоглобіну. За цю роботу отримав Нобелівську премію з хімії 1962 року, спільно з Джоном Кендрю.

Роботи[ред.ред. код]

  • Proteins and nucleic acids. Amst.— [а. о.], 1962
  • в рос. пер.— Молекула гемоглобину, в кн.: Молекулы и клетки, М., 1966, с. 7—29.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]