Економіка Єгипту
| Економіка Єгипту | |
|---|---|
 Каїр є фінансовою столицею Єгипту | |
| Валюта | 1 Єгипетський фунт = 100 піастрів |
| Фінансовий рік | 1 липня — 30 червня |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $1,201 трлн (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 4,2 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $12,700 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 11,9 %, промисловість: 33,1 % послуги: 55,7 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 23,5 % (2017) |
| Населення поза межею бідності | 27,8 % (2016) |
| Індекс Джіні | 31,8 (2015) |
| Робоча сила | 29,95 млн (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 25,8 % промисловість: 25,1 % та послуги: 49,1 % (2015) |
| Безробіття | 11,9 % (2017) |
| Галузі виробництва | текстиль, харчова промисловість, туризм, хімікати, фармацевтика, вуглеводні, будівництво, цемент, метали |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $23,53 млрд (2017) |
| Експортні товари | сира нафта і нафтопродукти, фрукти та овочі, бавовна, текстиль, металеві вироби, хімікати, харчові продукти (2017) |
| Партнери |  ОАЕ 10,9 % Італія 10 % США 7,4 %.svg){kind=small} Велика Британія 5,7 % Туреччина 4,4 % Німеччина 4,3 % Індія 4,3 % (2017) |
| Імпорт | $53,02 млрд (2017) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, продукти харчування, хімікати, вироби з деревини, паливо |
| Партнери |  КНР 7,9 % ОАЕ 5,2 % Німеччина 4,8 % Саудівська Аравія 4,6 % США 4,4 % Росія 4,3 % (2017) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $76,31 млрд (2017) |
| Доходи | $37,63 млрд (2017) |
| Витрати | $58,55 млрд (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Єгипет — аграрно-індустріальна країна.
Загальний опис
Економіка — змішаного типу при сильному державному секторі. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, туризм, хімічна, нафтова, конструкційних м-лів, цементна. Гол. тр-т: залізничний, автомобільний, морський. Гол. порти: Александрія, Порт-Саїд, Суец. У 1999 в Єгипті були два міжнародних летовища — в Каїрі і Луксорі і 88 аеропортів для внутрішніх авіаперевезень.
Основи сучасної єгипетської економіки були закладені при Мухаммеді Алі, який правив країною в 1805—1849. У той час почалося вирощування бавовни для експорту в європейські країни, інтенсивніше будівництво гребель і каналів, перших залізниць і модернізація портів. Починаючи з 1920-х років створюються текстильні і інші промислові підприємства. Після революції 1952 однією з головних задач національного розвитку стала індустріалізація Єгипту. До початку 1990-х років в промисловому виробництві було зосереджено 22 % трудових ресурсів країни. Серйозний удар по економіці завдала поразка у війні з Ізраїлем в червні 1967. Внаслідок війни були загублені такі важливі райони, як зона Суецького каналу і Синайський півострів, де зосереджені основні нафтові родовища країни.
У 1991 за домовленістю з МВФ уряд Єгипту оголосив про початок реалізації програми реформування економіки. У 1993 почалася реалізація програми приватизації, за якою до 1997 передано в приватні руки 85 з 314 державних підприємств. Інші тенденції — лібералізація торгівлі, зниження ролі держави в сфері інвестиційної діяльності, інтеграція економіки Єгипту в світову економічну систему.
Головним енергетичним ресурсом є нафта. Інші джерела — місцевий природний газ і гідроелектроенергія, що виробляється головним чином на двох ГЕС в районі Асуану. Бл. 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС. У 1998 в Єгипті було вироблено 63 млрд кВт·год електроенергії. Ця галузь повністю забезпечує внутрішні енергетичні потреби.
Сільське господарство
Так як бл. 97 % тер. Єгипту — пустеля, то придатними для землеробства є тільки декілька оазисів і вузька смуга землі вздовж середземноморського узбережжя — всього 2,5 млн га, 97 % з яких зосереджені в долині і дельті Нілу. В дельті Нілу вирощують рис, бавовну, пшеницю, фрукти і овочі, в Середньому Єгипті і Фаюмській оазі — бавовну, кукурудзу, сорго, цукрову тростину, фрукти і овочі, у Верхньому Єгипті — цукрову тростину, пшеницю, конюшину і бавовну.
Промисловість
До кінця 1990-х років в промисловому секторі економіки на перший план вийшли нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість, за ними слідували харчова, текстильна і металургійна промисловість. Базові галузі промисловості зосереджені в державному секторі. Розвиток електротехнічної промисловості і машинобудування оснований на збиранні виробів з готових деталей. На підприємствах Єгипту збирають такі товари тривалого користування, як холодильники і телевізори, легкові і вантажні автомобілі, автобуси і трактори. Високою ефективністю відрізняються державні підприємства по випуску цементу і фосфатів. Металургійні комбінати мають низьку продуктивність. Трудові ресурси Єгипту у 1999 становили 19 млн чол. Понад 1/3 — в сільському господарстві, бл. 12 % — безробітні.
Енергетика
Див. також
- Корисні копалини Єгипту
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Єгипту
- Гірнича промисловість Єгипту
- Геологія Єгипту
- Гідрогеологія Єгипту
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання
- Business Today Egypt magazine
- Transparency International website
 Єгипет у темах | ||
|---|---|---|
| Державний лад | .svg) | |
| Природа | ||
| Історія | ||
| Економіка | ||
| Населення | ||
| Культура | ||
| Інше | ||
Економіки Next Eleven | |
|---|---|
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.