Віне́я (лат.vinea) — облогова машина стародавніх народів, що слугувала для підступів до укріплень. Вінея являла собою остов легкого сараю на котках з двосхилим або плоским дахом з плоту або дощок, покритий сирими воловими шкурами або дерном проти навісного ураження і вогню. Боки також покривалися тинами. Довжина споруди була до 16 футів, висотою та шириною 7 футів. У бічних стінах пророблялися двері та бійниці. У міру руху вінеї вперед ззаду приставлялися інші вінеї і влаштовувався критий хід — прототип покритих сап; в голові йшла вінея більших розмірів з похилим щитом попереду, звана «мускул», що грала роль менталета у турових сапах і призначена для розміщення тарана.
.png)