Видання перших трьох частин «Енеїди»Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ». Повністю «Енеїда» вийшла в світ після смерті Котляревського, в 1842 році. Цей твір є першокласним джерелом з українознавства, українського побуту та культури XVIII століття[1][2].
Особи
Призначено, звільнено
Народились
27 квітня, Поджіо Олександр Вікторович (1798—1873) декабрист, один із найактивніших членів Південного товариства.
25 серпня, Полікарп (Радкевич) (1798—1867) — український релігійний діяч доби Російської імперії, духовний письменник, ректор Смоленської духовної семінарії.
11 жовтня, Грязнов Сергій Іванович (1798—1860) — російський архітектор, виконував проекти в дусі пізнього ампіру.
14 жовтня, Лукаш Баранецький (1798—1858) — шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, львівський латинський архієпископ.
25 грудня, Йосиф (Семашко) (1798—1868) — митрополит спочатку унійний, з 1839 православний.
Абаза Платон Никандрович (1798—1862) — український практик сільського господарства та знавець вівчарства.
Вовк Хведір Ївлампійович (1798—1889) — український кобзар. Кобзарський цехмайстер у 1848—1889 р.р.
8 травня, Арсеній (Ґловнєвський) (1748—1898) — василіянин, єпископ Берестейської єпархії Руської Унійної Церкви (1798).
Ієронім (Блонський) (1735—1798) — церковний діяч, архімандрит Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Києво-Могилянської академії (1791—1795).
Амфілохій Леонтович (1729—1798) — архімандрит Київського Межигірського та Пустинно-Миколаївського монастирів, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Переяславський і Бориспільський, вікарій Київської митрополії.
Янов Петро Миколайович — статський радник, подільський віце-губернатор у 1795—1797 роках, подільський губернатор у 1797—1798 роках.
Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)[2].
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні[2], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»[16].
народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
31 жовтня — народження Йова (Базилевича) — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
народження Василя Григоровича Туманського — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом. 1809).
народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)[25].
19 листопада — Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
↑За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
↑Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3