Йозеф Вурмгеллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Вурмгеллер
Josef Wurmheller
Прізвисько«Зепп»
(нім. "Sepp")
Народження4 травня 1917(1917-05-04)
Німецька імперія Гаусгам, Баварія
Смерть22 червня 1944(1944-06-22) (27 років)
Франція Алансон, Нижня Нормандія
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьВермахт Вермахт
Вид збройних силЛюфтваффе Люфтваффе
Рід військвинищувальна авіація
Роки служби19371944
Звання майор
ФормуванняJG 53, JG 2
Командування9./JG 2, III./JG 2
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті з підвіскою

Йозеф Вурмгеллер (нім. Josef Wurmheller; нар. 4 травня 1917, Гаусгам, Баварія — пом. 22 червня 1944, Алансон, Нижня Нормандія) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям і мечами.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1939 році вступив в 2-гу ескадрилью 53-ї винищувальної ескадри. Під час Польської кампанії перебував на Заході. Свій перший літак збив 30 вересня 1939 року над Саарбрюккеном. З листопада 1939 року — інструктор льотної школи. В червні 1940 року переведений в 5-у ескадрилью 53-ї винищувальної ескадри. Під час битви за Британію був двічі збитий над Ла-Маншем, збив ще 2 літаки. 23 листопада 1940 року знову збитий, отримав важкі поранення і до березня 1941 року перебував у госпіталі. 7 травня 1941 року протягом 1 хвилини збив 2 «Спітфайри». Учасник Німецько-радянської війни, збив 9 радянських літаків. В липні 1941 року переведений в 9-у ескадрилью 2-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен», дислоковану у Франції. З вересня 1941 року — інструктор. В травні 1942 року переведений в 1-у ескадрилью 2-ї винищувальної ескадри, в тому ж місяці збив 10 британських літаків, в — 12. З 1 квітня 1943 року — командир крила 9-ї ескадрильї 2-ї винищувальної ескадри. 8 березня 1944 року збив свій 90-й літак. З 8 червня 1944 року — командир 3-ї групи 2-ї винищувальної ескадри. Останні перемоги здобув під час висадки в Нормандії. Загинув внаслідок аварії (його літак зіштовхнувся зі своїм веденим).

Всього за час бойових дій здійснив понад 300 бойових вильотів і збив 102 літаки.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5
  • Bergström, Christer & Mikhailov, Andrey (2001), Black Cross / Red Star Air War Over the Eastern Front, Volume II, Resurgence January-June 1942, California: Pacifica Military History. ISBN 0-935553-51-7
  • Michulec, Robert (2002). Luftwaffe at War/Luftwaffe Aces of the Western Front. London: Greenhill Books. ISBN 1-85367-486-9.
  • Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Frey, Gerhard; Herrmann, Hajo: Helden der Wehrmacht — Unsterbliche deutsche Soldaten. München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2004. ISBN 3-924309-53-1.
  • Weal, John (1996). Focke-Wulf Fw 190 Aces of the Western Front. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-85532-595-0.
  • Weal, John (2000). Jagdgeschwader 2 'Richthofen'. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-84176-046-3.
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
  • Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Wurmheller, Josef. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 25 січня 2014. (нім.)
  • 108. Schwerterträger Josef Wurmheller. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 25 січня 2014.(нім.)
  • Вурмхеллер Йозеф (Josef Wurmheller). на warbirds.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014. (рос.)
  • Вурмхеллер Йозеф. на airwar.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 25 січня 2014. (рос.)
  • Wurmheller, Josef [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] — нагороди майора Вурмгеллера (англ.)
  • Josef Wurmheller. на desertwar.net. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014. (англ.)
  • Josef «Sepp» Wurmheller [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.]
  • Josef «Sepp» Wurmheller [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]