Гіпербола (математика)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гіпербола (грец. ὑπερβολή) — крива другого порядку з ексцентриситетом більшим за одиницю.
Зміст |
[ред.] Визначення
Гіпербола є невиродженою кривою другого порядку, яка задається рівнянням:[1]
де a > 0 та b > 0 — параметри. Таке рівняння називається канонічним рівнянням гіперболи.[2]
Нехай канонічне рівняння кривої другого порядку шляхом переносу центру координат перетворено у вигляд:
В цьому випадку крива проходить через початок координат нової системи; ось абсцис є віссю симетрії кривої. Це рівняння відображає той факт, що невироджена крива другого порядку є геометричним місцем точок, відношення відстаней яких
(ексцентриситет) від заданої точки (фокуса) та від заданої прямої (директриса) незмінна. Крива є гіперболою, якщо
.[1] Тобто, гіпербола є геометричним місцем точок, абсолютна величина різниці відстаней яких від фокусів дорівнює 2a (фокальна властивість гіперболи). Директоріальна властивість гіперболи полягає в тому, що гіпербола є геометричним місцем точок, відношення відстаней яких від фокуса до одноіменної директриси дорівнює e.[2]
[ред.] Властивості
Якщо в канонічному рівнянні гіперболи a = b, то гіпербола називається рівнобічною. В координатах
рівняння рівнобічної гіперболи
- x2 − y2 = a2
матиме вигляд:
- uv = 2a2
звідки випливає, що по відношенню до координат u та v рівнобічна гіпербола представляє собою графік звортньо-пропорційної залежності. В координатах x та y маємо такий саме графік обернений на кут
.[2]
При
(а також при
) графік звортньо-пропорційної залежності щільніше притіскається до осі абсцис v = 0 (відповідно, до осі ординат u = 0), оскільки ці осі є асимптотами (двобічними) графіку. В канонічних координатах x, y ці асимптоти є бісектрисами y = x та y = − x координатних кутів.[2]
З гиперболою пов'язані наступні числові властивості:
- число a, що зветься дійсною напіввіссю;
- число b, що зветься уявною напіввіссю;
- число
, що зветься лінійним ексцентриситетом; - число 2c, що зветься фокусною відстаню;
- число
, що називається числовим ексцентриситетом; - число
, що зветься фокальним параметром; - вісь абсцис, що зветься дійсною (або фокальною) віссю;
- вісь ординат, що зветься уявною віссю;
- точка O(0,0), що зветься центром;
- точки
, що звуться вершинами; - точки
, що звуться фокусами; - прямі
, що звуться директрисами.
[ред.] Посилання
[ред.] Дивіться також
| У Вікіпедії є портал |
[ред.] Література
- Постников М. М.. Аналитическая геометрия (1979), «Наука».


