Тисмениця (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тисмениця
Tysmen gerb.gif Tysmenytsa gerb.gif
Герб Тисмениці Прапор Тисмениці
Тисменицька міська рада
Тисменицька міська рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Івано-Франківська область
Район/міськрада Тисменицький район
Рада Тисменицька міська рада
Код КОАТУУ 2625810100
Засноване відома з пол. 12 ст.
Магдебурзьке право 1448
Населення 9618 (01.01.2011)[1]
Площа 38 км²
Густота населення 253 осіб/км²
Поштові індекси 77400
Телефонний код +380-3436
Координати 48°54′07″ пн. ш. 24°50′53″ сх. д. / 48.90194° пн. ш. 24.84806° сх. д. / 48.90194; 24.84806Координати: 48°54′07″ пн. ш. 24°50′53″ сх. д. / 48.90194° пн. ш. 24.84806° сх. д. / 48.90194; 24.84806
Водойма Річка Ворона
Відстань
Найближча залізнична станція Івано-Франківськ
До станції 10 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 10 км
Міська влада
Адреса 77400, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Галицька, 32
Міський голова Дарчин Богдан Степанович

Ти́смениця — місто в Івано-Франківській області, центр Тисменицького району. Розташоване в Станиславівській улоговині над річкою Ворона; відомий центр кушнірства.

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятний камінь на честь 850-річчя міста (1994)

Перша згадка про Тисменицю вміщена у Іпатіïвському літописі та датується 1143 роком.

У 1448 році від польського короля Казимира IV Тисмениця отримала маґдебурзьке право і була досить значним ремісничо-торговим центром на Передкарпатті. У 19 століття занепала, головно через конкуренцію сусіднього Станиславова (у середині 19 ст. нараховувала 6000 мешканців).

1891 року у місті була закладена перша в Україні хутрова фабрика, яка згодом стала одним з чотирьох головних підприємств хутряної промисловості УРСР. Підприємство виготовляло як массову продукцію для внутрішнього радянського ринку (кролячі шапки) так і експортну продукцію. Після розпаду СРСР, зі залученням іноземних інвесторів, підприємство було швидко приватизоване та реструктуроване для обробки хутра та пошиву хутряних виробів із переважно імпортної сировини. Значна частина колишніх робітників фабрики з поверненням права приватного ремісництва вдалася до доморобного кушнірства.

Місто стало районним центром у 1982 році.

Мальовниче місто з багатою історією, що на жаль, багато чого в ній нам не відомо. Мало хто знає, що Тисмениця завжди була містом і була заселена міщанами. Багато із знатних родів залишились і нині, але більшість з них вже під іншими прізвищами.

Економіка[ред.ред. код]

Головними промисловими галузями міста є хутрове та деревообробне виробництво.

Наразі на базі хутряної фабрики міста працює ВАТ «Хутрофірма „Тисмениця“» (ПФТС: TYSM), до інвесторів якої входять німецькі компанії Rosenberg & Lenhart і MPV, а також зв'язані українсько-нідерладські підприємства «Тикаферлюкс» та «Профі-Тис».[2] Фабрика перероблює близька 10 млн хутрових шкурок на рік.[3] В листопаді 1994 «Тисмениця» одержала приз Мадридського клубу лідерів торгівлі «За краще торговельне імя» і нагороду Асоціації підприємців та професійних маркетологів Америки та Європи (Мексика) «За комерційний престиж і кращу торговельну марку»

Значна частина населення займається приватним кушнірством та торгівлею хутряними виробами власного та імпортного виробництва (центр міста густо всіяний магазинами хутра).

Важливим джерелом доходу міщан є також сільсько-господарська діяльність.

Культура, пам'ятки, спорт[ред.ред. код]

Районний будинок культури

Головним культурним осередком міста є районний будинок культури. Від 1992 року в місті також працює музей історії міста Тисмениця імені Степана Гаврилюка.

Значною історико-архітектурною пам'яткою Тисмениці є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (споруджена в 1732 р. звана серед жителів Монастирською з тієї причини, що з 1732 до 1748 року при ній існував монастир отців Василіян). Також знаходиться цегляна церква Святого Миколая (збудована у 1869 р.). У Тисмениці встановлено низку пам'ятників, зокрема:

  • українському поетові Тарасу Шевченку
  • борцям за волю України
  • погруддя В'ячеславу Чорноволу
  • пам'ятний знак на честь 850-річчя міста
  • пам'ятний знак на честь 950-річчя міста.

Осередком спортивного життя Тисмениці є ФК «Хутровик».

Персоналії[ред.ред. код]

У місті народився батько Зигмунда Фрейда Якоб Фрейд[7]. Зигмунд Фрейд народився в сім'ї Якоба Фрейда та Амалії Натансон. Батько, Якоб Фрейд, народився в 1815 році в місті Тисмениця, в Галичині, і провів там перші 25 років свого життя. У Тисмениці він уперше одружився і дав життя двом старшим братам Зигмунда — Еммануелю і Филипу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Деловая столица, № 21(261) от 22 мая 2006 — Мех в обмен на акции. Ивано-Франковская «Тисмениця» избавляется от миноритариев
  3. Хутрофірма «Тисмениця» — Історія
  4. Barącz S. Pamiątki buczackie.- Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.- 168s. пол. s.57
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму.— Львів: Тріада плюс, 2010.— С. 103, 127
  6. Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593-1651) // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.– Tom XXVIII/1. – Zeszyt 116. – S. 1-176 пол. s.109
  7. Українські корені Зигмунда Фрейда. Невідомі факти з життя відомого австрійського психоаналітика // Україна молода

Посилання[ред.ред. код]

Місто
Підприємства