Кухня Кот-д'Івуару
Івуарійська кухня — це традиційна кухня Кот-д'Івуару або Берега Слонової Кістки, заснована на бульбах, зернах, свинині, курятині, морепродуктах, рибі, свіжих фруктах, овочах та спеціях. Це дуже схоже на ситуацію у сусідніх країнах Західної Африки. Поширені основні продукти харчування включають зернові та бульби. Кот-д'Івуар є одним з найбільших виробників Какао-бобів у світі, а також виробляє пальмову олію і каву.
Маніок і банани — важливі складові івуарійської кухні. Кукурудзяна паста aitiu використовується для приготування кукурудзяних кульок, а арахіс широко використовується у стравах. Attiéké — популярний гарнір у Кот-д'Івуарі, приготовлений з тертої маніоки, за смаком і консистенцією він дуже схожий на кускус[1]. Поширеною вуличною їжею є alloco, що являє собою стиглий плід плантана, обсмажений в пальмовій олії, приправлений гострим соусом з цибулі та чилі[1]. Його можна їсти окремо як закуску або часто з яйцем, звареними круто, а також як гарнір.
Риба-гриль і курка-гриль — найпопулярніші не вегетаріанські продукти. Нежирну цесарку з низьким вмістом жиру, яка популярна в регіоні, зазвичай називають «poulet bicyclette». Морепродукти включають тунця, сардини, креветки. Копчена риба також поширена, як і у всій Західній Африці.
Maafe (вимовляється як «mafia») — поширена страва, що складається з м'яса в арахісовому соусі[2].
Тушене м'ясо на повільному вогні з різними інгредієнтами — ще один поширений продукт харчування в Кот-д'Івуарі[2]. Кеджену — це гостре тушковане м'ясо, що складається з курки та овочів, які повільно готуються в закритій каструлі[3][4] з невеликою кількістю або без додавання рідини. Це концентрує аромати курки та овочів і пом'якшує м'ясо курки. Зазвичай його готують у глиняній посудині, званій canari, на слабкому вогні або в духовці.
Івуарійські наземні равлики величезні і дуже цінуються, зазвичай їх готують на грилі або їдять із соусом.
Широко вживані фрукти включають мандарини, манго, маракую, сметанне яблуко і кокоси. Баклажани часто використовують у багатьох стравах[2]. Foufou — це страва, що складається з пюре з бананів і пальмової олії, в той час як foutou готують з пюре з бананів і батату. Foutu banane, збите до еластичності на дотик, можна поєднувати з зернистим соусом, пальмовими горіхами, подрібненими в пасту, покриту яскраво-червоною олією, і використовувати для вживання[5].
Gombo frais (свіжа бамія) — це тушковане м'ясо зі шматочками помідора, пальмової олії та бамії, нарізаних разом[5]. Його можна подавати з гарніром з alloco (смажені банани) або riz gras (жирний рис), івуарійської версії західноафриканського jollof rice, у якому пророщені зерна «готуються в супі, приготовленому з цибулі, обсмаженої у солодкому соку та тушкованої на повільному вогні з часником, свіжими помідорами та томатною пастою для отримання світлих та темних шарів»[5].
Attiéké, «ферментована м'якоть маніоки, натерта на тертці і сформована в крихітні шматочки, схожі на кус-кус», має м'який смак, але може подаватися з шотландським перцем або бульйоном Maggi[5].
Bangui - місцеве пальмове вино. «Gnamakoudji» — це подрібнений імбир, вичавлений через сирну тканину, потім пом'якшений ананасовим соком, лимоном і ваніллю. Nyamanku — місцевий безалкогольний напій, приготований з меленого кореня імбиря, змішаного з соками апельсинів, ананасів та лимонів.
У івуарійців є свого роду невеликий ресторан просто неба під назвою maquis, унікальний для Кот-д'Івуару. У maquis зазвичай подають тушковану курку та рибу з цибулею та помідорами, attiéké або kedjenou.
- ↑ а б Cote D'Ivoire Constitution and Citizenship Laws Handbook-Strategic Information and Basic Laws. World Constitution and Citizenship Laws Handbook Library. International Business Publications USA. 2013. с. 62—63. ISBN 978-1-4387-7882-2.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в .whats4eats.com/africa/ivory-coast-cuisine «Ivory Coast, Côte d'Ivoire: Cuisine and Recipes.» Whats4eats.com.
- ↑ Harris, Jessica B. (1998). The Africa Cookbook. Simon & Schuster. с. 237.
- ↑ Evans, D.L. The Recipes of Africa. с. 74.
- ↑ а б в г Ligaya Mishan (24 серпня 2018). Sharing the Food of an Ivorian Childhood. Hungry City. New York Times. с. D5.