Куцівка (Черкаський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куцівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Ротмістрівська сільська громада
Рада Ротмістрівська сільська рада
Код КОАТУУ 7123783501
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVIII століття
Населення 691[1]
Площа 4,693 км²[1]
Поштовий індекс 20750
Телефонний код +380 4733
Географічні дані
Географічні координати 49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д. / 49.07389; 31.64389Координати: 49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д. / 49.07389; 31.64389
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради с. Ротмістрівка
Карта
Куцівка. Карта розташування: Україна
Куцівка
Куцівка
Куцівка. Карта розташування: Черкаська область
Куцівка
Куцівка
Мапа

Ку́цівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Ротмістрівської сільської громади.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить від куцої балки, де розташоване село. Стара назва села — Куца Балка[1]. Тюркське слово «куца» означає «коротка»[1]

Географія[ред. | ред. код]

Розташована на річці Гнилий Ташлик, за 25 км на південний захід від районного центру Сміла, за 15 км від найближчої залізничної станції Володимирівка та за 17 км від станції Сердюківка[1][2]. Лежить на висоті 191 м над рівнем моря.

В «Географічному словнику Королівства Польського» Куцівка (пол. Kucówka) згадується як село, розташоване по обидва боки річки Сухий Ташлик, за 5 верст південніше Матусова[3].

Площа — 4,693 км² (469,3 га)[1].

Куцівку позначено на картах Олександра Яблоновського, Олексія Бобринського (1894) та Івана Дороганевського (1901)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Неподалік Куцівки виявлено кургани скіфських часів. В одному з них знайдено поховання воїна[2].

Новий час[ред. | ред. код]

Село Куцівка виникло у XVIII столітті[1]. Її власниками були польські князі Любомирські. Село входило до складу княжого Смілянського маєтку (так званої «Смілянської волості»). 2 січня 1787 року князь Франциск Ксаверій Любомирський, російський генерал-майор, продав свій Смілянський маєток російському князю і фельдмаршалу Григорію Потьомкіну за 2 мільйони російських рублів[4]. Куплений маєток складався з 7 ключів: Смілянського, Шполянського, Туріанського, Городищенського, Ольшанського, Радиванівського и Межиріцього; село Куцівка входило до Шполянского ключа[4].

Після смерті Потьомкіна в 1791 році Смілянський маєток був поділений між його племінниками і племінницями з родів Висоцьких, Павлових, Самойлових та Енгельгардтів. Після домовленостей спадкоємців у 1795—1795 роках село Куцівка отримав у власність російський генерал-майор Миколай Висоцький[4].

1811 року Висоцький продав село Куцівку російським дворянам Орловим, що походили з донських козаків[5]. 1846 року коштом генералів Олексія Орлова та його сина Івана в селі була споруджена Церква Різдва Богородиці[3][4].

ХХ століття[ред. | ред. код]

На початку ХХ століття село Куцівка належало російському підприємцеві українського походження Миколі Терещенку.

У 19031904 роках в Куцівці та сусідній Макіївці відбулися селянські заворушення, спричинені конфліктом між селянами, найманами робітниками та економом Терещенків[5]. У грудні 1917 року селяни обох сіл пограбували панську економію в Макіївці, вивізши звідти фураж для худоби. Незабаром до Києва з Куцівки була направлена телеграма: «Экстренно! Прошу направить помощь для предотвращения разгрома Макиевской економии. Начальник Черкаского уезда. 5 декабря 1918 года»[5].

85 жителів Куцівки нагороджені орденами й медалями СРСР за участь у німецько-радянській війні. Комуністична влада встановила в селі «Обеліск Слави на честь воїнів-визволителів»[2].

За роки радянської влади з села вийшло 144 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою[2]. На 1972 рік в Куцівці було 45 комуністів КПУ і 51 член ВЛКСМ[2].

Адміністративна історія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

  • 1859: 1233 мешканці[3]
  • 1900: 1995 мешканців, 395 дворів[1].
  • 1970: 1350 мешканці[2].
  • 2000: 840 мешканці.
  • 2015: 691 мешканець, 388 дворів[1].

Економіка[ред. | ред. код]

У 1900 році село Куцівка займало 5403 десятини землі. З них 2463 належало Миколі Терещенку, а 2092 десятин — селянам[1].

1926 року в селі організовано перший колгосп «Жовтневий шлях». В 1929 році — колгосп «Червоний передовик». У 1956 році в колгоспі ім. Сталіна побудовано колгоспну гідроелектростанцію[1]. У 1972 році на території села працювала центральна садиба колгоспу «Правда» (обробляє 2488 га землі, у тому числі орної — 1316 га). Вирощує зернові й технічні культури, має розвинуте м'ясо-молочне тваринництво[2].

За вирощування високих врожаїв 123 колгоспники Куцівки були відзначені нагородами уряду УРСР[2].

1995 року було завершено газифікацію села.

На території села діє ТОВ "МТС «Альфа-Агро», фермерські господарства «Обрій» та «Схід», садочок «Барвінок», філія ощадбанку, відділення зв'язку, п'ять магазинів приватних підприємців[1].

Культура[ред. | ред. код]

У 17781871 роках в селі діяла Церква Покрова Богородиці[6].

В 18341846 роках в селі збудували нову Церкву Різдва Богородиці[7]. Фундаторами будівництва були власники села, російські генерали Олексій та Іван Орлови. Церкву спорудили в стилі пізнього класицизму. Архітектором будівництва був Мезенський. Храм споруджували без цементу, кованими цвяхами і тесаною вагонкою. Близько 1895 року в цій церкві хрестили українського письменика Тодося Осьмачку. Після встановлення радянської влади у 1920-х роках церкву закрили й намагалися зруйнувати. Згодом перетворили на сільський клуб.

У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека.

У 2006 році в селі встановили пам'ятник Тодосю Осьмачці[1].

Уродженці[ред. | ред. код]

Тодось Осьмачка

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У 1900 році в Куцівці діяли[1]:

  • Православна церква
  • Церковна школа
  • 1 хлібна крамниця
  • 1 водяний млин
  • 11 вітряків
  • 1 кузня.

У 1970-х роках в Куцівці діяли[2]:

  • восьмирічна школа
  • будинок культури на 450 місць
  • клуб
  • бібліотека для дорослих (фонд 6000 книжок)
  • широкоекранна кіноустановка
  • медпункт
  • дитячі ясла
  • продуктовий, промтоварний і господарський магазини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Село Куцівка // Смілянська райдержадмінстрація.
  2. а б в г д е ж и к Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
  3. а б в Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
  4. а б в г Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: 1864. — с. 610—659. [1] Архівовано 4 липень 2015 у Wayback Machine.
  5. а б в Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.
  6. Ф. 158. Покровская церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1778—1871) // Фонди державного архіву Черкаської області.
  7. Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]