Руєвіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руєвіт
Божество в слов'янська міфологія і лужицька міфологіяd

Руєві́т також Ругевіт — бог війни у полабських слов'ян, мешканців острова Ругія. Мав сім облич «під одним чолом», на чересі — сім гострих мечів. Багатоликість символізувала силу і непереможність. Згідно з іншими легендами, сприяв добрим врожаям, людській благополучності. (За О. Фамінциним)[1].

Походження імені вказує на сезонну подія, «ruenu» — місяць осені.

У документах середньовіччя термін зустрічається в латинській формі: Rugevithus — статуя з дуба, з сімома обличчями який знаходився в місті Корениця, на острові Ругія. Розміри статуї були вражаючими. Єпископ Абсалон зміг дотягнутися стрілою лише до підборіддя статуї. У 1168 році, під час захоплення Аркони датчанами, статуя Ругевіта було зруйновано, і більш не фігурувала в літописних джерелах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Руєвіт — бог літа. Слов'янська міфологія. web.archive.org. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 26 лютого 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології. — Київ: Український письменник, 1993. — 63 с.