Барабашка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Барабашка — персонаж сучасного фольклору пострадянського простору, аналог полтергейста, невидима істота, що проживає в міських житлах і спричиняє шум.

Образ і заняття[ред. | ред. код]

Барабашка існує виключно в людських житлах: квартирах, гуртожитках тощо. Він невидимий і видає дратівливі звуки: стукіт, шкряботіння, скрип. Духи, подібні до барабашки, часто уявляються ворожими до людини: б'ють її, щипають, розкидають і рвуть речі, кидають в людину каміння, викликають потоки води тощо.

Історія появи[ред. | ред. код]

Істота була описана в газеті «Труд» від 5 жовтня 1988 в статті про духа, названого барабашкою. Описувалось, що дух завівся в одному з московських гуртожитків і проявляв він себе стуком. Дівчата, які проживали в гуртожитку, начебто налагодили контакт з ним, домовившись, що один стук означає «так», два стуки — «ні». Вихід статті співпав зі 100-річним ювілеєм першої публікації в пресі статті про полтергейста, що відбулася в США 21 жовтня 1888 року.

У публікації тієї ж газети від 19 жовтня 1989 говорилося, що ці дівчата зникли з гуртожитку. Пізніше вони з'явилися в одному з селищ в Казахстані, де барабашка начебто супроводжував їх. Інтерв'ю з ними було показано в новорічному випуску передачі «Очевидне — неймовірне» 1989 року. Поряд з журналістами, інтерв'ю вели наукові співробітники Відділу теоретичних проблем Академії наук СРСР. В інтерв'ю «брав участь» і невидимий барабашка, відповідаючи стуками на питання. Пізніше з'явилося повідомлення про те, що дівчата були змушені виїхати із селища, оскільки зажили недоброї слави чаклунок. Ім'я ж барабашки закріпилося за феноменом стуків невідомого походження.

Література[ред. | ред. код]

  • Дмитриева С. И. Мифологические представления русского народа в прошлом и настоящем (Былички и рассказы о НЛО). Этнографическое обозрение. 1994. № 6. С. 97-111.

Посилання[ред. | ред. код]