Вернидуб (герой українських казок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Верни́дуб (рідше Дубиня) — надзвичайно могутній юнак (в деяких зображеннях козак). Один з героїв українських (та інших слов'янських) народних казок. Спочатку суперничає (бореться, хто сильніший), а потім дружить і всіляко допомагає Вернигорі.

В словниках[ред. | ред. код]

Вернидуб, Вирвидуб, Дугиня (дерево в дугу зігне), Дубиня, Дубинич — персонаж фольклору, герой слов'янських казок: дуби рівняє: який високий — в землю притисне, низенький — підтягне. У казках виступає тільки в потрійному союзі з Вернигорою і Крутивусом, як супутник головного героя, помічник в подоланні перешкод. Але, як стихія природи, мінлива і непередбачувана, може кинути головного героя напризволяще, відступити перед перешкодою.

В казках[ред. | ред. код]

Батько з матір'ю не знали з дива, що й робити, коли синок на третьому році став виривати ялини завтовшки з ногу. На сьомому вже й за буки брався. А чотирнадцяти років він таку велику силу мав, що найбільші буки й дуби, як хисткі коноплини, з землі висмикував і по вісімдесят зразу на плечах додому носив. Коли ж минуло йому сімнадцять, не міг більше парубок дома сидіти, бо не мав роботи по собі та й світу хотів побачити[1].

В українському фольклорі всі ці персонажі об'єднує Котигорошко:

Пішли втрьох. Ідуть, коли бачать — чоловік із здоровенними вусами над річкою: як крутнув вусом,— так вода й розступилася. Що й по дну можна перейти. Вони до його.
— Боже поможи!
— Дай боже здоров'я!
— А що ти, чоловіче, робиш?
— Та воду одвертаю, щоб річку перейти.
— А куди йдеш?
— Щастя шукати.
— Ну, та й ми туди. А як звешся?
— Крутивус. А ви?
Котигорошко, Вернигора, Вернидуб. Ходім разом.
— Ходім!
Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі, — Вернигора перекине; де ліс, — Вернидуб виверне; де річка, — Крутивус воду одверне[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]