Цмок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цмок (пол. smok, пол. cmok, чес. і слов. zmok[1], zmek, лит. zmakas) — у міфології давніх слов'ян бог хатнього добробуту, родинного вогнища[джерело?]. Зображувався у вигляді змії чи вужа. Інколи у вигляді курки чи ящерки.

Українці називали цмоком райдугу, що начебто смокче воду з рік та морів, котра потім випадає у вигляді дощу.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Афанасьев А. Н. Мифы, поверья и суеверия славян: В 3 т. — М., 2002. Т. 2. — С. 73.
  • Плачинда С. П. Київські фрески: повісті, оповідання. — Київ: Молодь, 1982. — С. 306
  • Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С. 51
  • Славянский и балканский фольклор: Этногенетическая общность и типологические параллели. — М., 1984. — С. 187
  • Таланчук. О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2007. — С. 78.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ján., Botík,; Peter., Slavkovský,; Katarína., Apáthyová-Rusnáková, (1995). Encyklopédia l̓udovej kultúry Slovenska (вид. Vyd. 1). Bratislava: Veda. с. 350. ISBN 8022402354. OCLC 32973169. 
  2. Цмок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.