Берегиня
Берегиня | |
---|---|
Частина від | слов'янська міфологія |
Береги́ня — у давньослов'янських віруваннях — нижче божество, дух. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь наразі залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті.
Берегині в джерелах[ред. | ред. код]
Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі з поганством, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з поширенням християнства.
Наведемо декілька найвідоміших:
- «Слово о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують Іоанну Златоусту свідчить:
инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ
- «Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в різних редакціях містить:
Також и до Словен доиде се слово, и ти начаша требы класти Роду и Рожаницамъ, преже Перуна бога ихъ, а переже того клали требу Упиремъ и Берегинямъ
- В відповіднім місці «Слова» Святого Григорія:
тѣмъ же богомъ требу кладутъ и творятъ и Словенский языкъ, Виламъ и Мокошы, Дивѣ, Перуну, Хърсу, Роду и Рожаници, Упиремъ и Берегынямъ и Переплуту
а друзіи Перену, Хоурсу, Виламъ и Мокоши, Упиремъ и Берегынямъ, ихъ же нарицаютъ тридевять сестериниць
Версії[ред. | ред. код]
Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще В. Даль. Критики вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким.
Альтернативна версія — походження берегинь від народного переосмислення в зв'язку з «берегти» запозичення з германської *fergunia (в значенні «дубове, лісове божество»).
Б. Рибаков виводив берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»).
Згідно з Б.Рибаковим, зв'язок Б. з поняттями "берег" і "оберігати" співвідносить їх з добрим началом і протиставляє силам зла, які у повчаннях проти язичництва слов'ян були представлені упирями.
Берегиня в сучасній культурі[ред. | ред. код]
Забутий образ Берегині був наново відновлений у вигляді Матері-Берегині, заступниці в 1980-х на хвилі національно-культурного відродження. Поштовх цьому надали, як вважається, Василь Рубан і Василь Скуратівський, що випустили однойменну новелу та народознавчу книгу відповідно.
Література[ред. | ред. код]
- Писаренко Ю.Г. Берегині // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Божества древнихъ славянъ. Изслѣдованіе Ал. С. Фаминцына. — Издательство «Типографія Э. Арнгольда», СПб., 1884. — 333 с. (2014, 2017)
- Оксана Кісь. Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід, список літератури: 6 назв // „Я” (Інформаційно-освітнє видання). Харків, 2006, № 4 (16) – С. 11-16 // Скорочена версія: „Дзеркало тижня”, Bипуск № 15, 22 квiтня - 6 травня 2005, с. 27.
- Тетяна Орлова. Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців // Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 31. – 2010. – С. 205-213
- Юлія Буйських. «Берегиня»: спроба деконструкції одного «кабінетного» міфа // Україна Модерна. — 24.05.2018
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Берегині // Українська Релігієзнавча Енциклопедія