Берегиня

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Театр «Берегиня».

Береги́ня — у давньослов'янських віруваннях — нижче божество, дух. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь наразі залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті.

Зміст

1 Берегині в джерелах
2 Версії
3 Берегиня в сучасній культурі
4 Література
5 Див. також

Берегині в джерелах[ред. | ред. код]

Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі з поганством, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з поширенням християнства. Наведемо декілька найвідоміших:

«Слово о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують Іоанну Златоусту свідчить:

инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ

«Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в різних редакціях містить:

Також и до Словен доиде се слово, и ти начаша требы класти Роду и Рожаницамъ, преже Перуна бога ихъ, а переже того клали требу Упиремъ и Берегинямъ

В відповіднім місці «Слова» Святого Григорія:

тѣмъ же богомъ требу кладутъ и творятъ и Словенский языкъ, Виламъ и Мокошы, Дивѣ, Перуну, Хърсу, Роду и Рожаници, Упиремъ и Берегынямъ и Переплуту

а друзіи Перену, Хоурсу, Виламъ и Мокоши, Упиремъ и Берегынямъ, ихъ же нарицаютъ тридевять сестериниць

Версії[ред. | ред. код]

Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще В. Даль. Критики вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким.

Альтернативна версія — походження берегинь від народного переосмислення в зв'язку з «берегти» запозичення з германської *fergunia (в значенні «дубове, лісове божество»).

Б. Рибаков виводив берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»).
Згідно з Б.Рибаковим, зв'язок Б. з поняттями "берег" і "оберігати" співвідносить їх з добрим началом і протиставляє силам зла, які у повчаннях проти язичництва слов'ян були представлені упирями.