Берегиня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Берегиня — у давньослов'янській релігії нижче божество, дух. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь наразі залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті.

Берегині в джерелах[ред.ред. код]

Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьби з поганством, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з поширенням християнства. Наведемо декілька найвідоміших:

  • «Слово о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують Іоанну Златоусту свідчить:
инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ
  • «Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в різних редакціях містить:
Також и до Словен доиде се слово, и ти начаша требы класти Роду и Рожаницамъ, преже Перуна бога ихъ, а переже того клали требу Упиремъ и Берегинямъ
  • В відповіднім місці «Слова» Святого Григорія:
тѣмъ же богомъ требу кладутъ и творятъ и Словенский языкъ, Виламъ и Мокошы, Дивѣ, Перуну, Хърсу, Роду и Рожаници, Упиремъ и Берегынямъ и Переплуту
а друзіи Перену, Хоурсу, Виламъ и Мокоши, Упиремъ и Берегынямъ, ихъ же нарицаютъ тридевять сестериниць

Версії[ред.ред. код]

Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще В. Даль. Критики вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким.

Альтернативна версія — походження берегинь від народного переосмислення в зв'язку з «берегти» запозичення з германської *fergunia (в значенні «дубове, лісове божество»).

Б. Рибаков виводив берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»).

Берегиня в сучасній культурі[ред.ред. код]

Забутий образ Берегині був наново відновлений у вигляді Матері-Берегині, заступниці в 1980-х на хвилі національно-культурного відродження. Поштовх цьому надали, як вважається, Василь Рубан і Василь Скуратівський, що випустили однойменну новелу та народознавчу книгу відповідно.

Література[ред.ред. код]

  • Фаминцын А. С. — Божества древнихъ славянъ. Изслѣдованіе. — СПб: 1884
  • Оксана Кісь — Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід

Див. також[ред.ред. код]