Сарикамиська битва

Статтю «Сарикамиська битва» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу «Військова справа у Вікіпедії». Від розміру та якості цієї статті станом на 10 грудня 2014 року залежатиме остаточний бал конкурсанта, який її створив чи доповнив. Стаття оцінюватиметься в номінації «Найкращий внесок із написання статей про військову справу у Вікіпедії».

Перша світова війна
Карта бойових дій
Дата: 9 грудня 1914 5 січня 1915 Місце: Сарикамиш Результат: зміцнення позицій Кавказької армії
Військові сили
90 000	71 000
Втрати
78 000	25 000

Сарикамишський бій - військові дії в районі міста Сарикамиш (північний схід Туречини) російської Кавказької армії проти 3-ої Турецької армії під командуванням Енвер - паші.

Хід подій

Операція проходила з 9 грудня 1914 року по 5 січня 1915 року. Турецьке командування планувало оточити і знищити Сарикамишський загін Кавказької армії, яким керував генерал Г. Берхман, а потім оволодіти Карсом. Головний удар сили 9 - ого й 10 - ого корпусу турки завдали 9 грудня на північний захід від Сарикамиша, де знаходився невеликий Ольтінський загін генерала Істоміна. Відкинувши його, два турецькі корпуси 12 грудня у сильний мороз вийшли з півночі на підступи до Сарикамиша. З фронту на Сарикомиш наступав 11 корпус. Турецьке командування планувало взяти Сарикомиш ударом з півночі і тим самим вийти в тил загону Берхмана, відрізавши йому шляхи відступу. У момент підходу до Сарикомиші з півночі головних турецьких сил в місті перебували лише нечисленні підрозділи. У Сарикамиші а той момент знаходився полковник Генерального штабу Букрет. Він очолив зібраний у місті загін, який відбив перший натиск 10 - ого турецького корпусу. 14 грудня до захисників міста ра допомогу підійшов 1 - ший козачий полк. Оборону міста очолив генерал М. Пржевальський. Незабаром для оборони прибуло підкріплення з фронту і армійського резерву.

Командувач Кавказьким фронтом генерал А. Машлаєвський вважав операцію програною ї віддав наказ про загальний відступ. Але відступати було пізно, оскільки 10 - й турецький корпус перерізав шосе Сарикамиш - Каре. На цьому звязок між російськими військовими в районі Сарикамиш і Тифлісом перервався. Єдина радіостанція була розбита вибухом турецького снаряду. Відхід у двадцятиградусний мороз, через засніжені гори для сарикамишців був рівносильний загибелі. Захісникам міста довелося розраховувати лише самим на себе. Незважаючи на наказ про відступ вони продовжували обороняти місто. Незумівши зходу взяти Сарикамиш, два турецькі корпуси потрапили в обійми крижаної холоднечи, яка стала для них фатальною. Лише за 14 грудня турецькі війська втратили 10 000 чоловік обмороженими. Остання спроба турків взяти Сарикамиш 17 грудня була відображена російськими контратаками і закінчилася провалом. Настав переломний момент. Того ж дня росіяни перейшли в наступ і відкинули турків від міста. Енвер - паша вирішив посилити фронтальний наступ і переніс головний удар на Караурган, який захищали частини Сарикамишського загону генерала Берхмана. Атаки 11 - ого турецького корпусу, що наступав на Сарикамиш з фронту були відбиті. 19 грудня під Сарикамишем російські війська оточили 9 - тий турецький корпус. Після триденних боїв його залишки капітулювали. Частини 10 - ого корпусу відступили, але потім теж були розгромлені. 25 грудня командувачем Кваказькою армією став генерал М. Юденич, який віддав наказ почати контрнаступ під Караурганом. Відкинувши до 5 січня 1915 року залишки 3 - ї армії на 30 - 40 кілометрів, росіяни припинили переслідування, яке велося при 20 градусному холоді.

Наслідки

Війська Енвер - паші втратили вбитими, замерзлими, пораненими й полоненними 78 000 чоловік. Втрати росіян склали 25 000 вбитими, пораненими й обмороженими.

Перемога під Сарикамиш зупинило турецьку агресію у Закавказзі і зміцнила позиції Кавказької армії. У Сарикамишському бою вирішальну роль зіграло не верховне командування, яке аж до приходу Юденича займало пасивну позицію, а мужність та ініціативність військ, якими ніхто не керував.

Посилання

• САРИКАМИШСЬКА ОПЕРАЦІЯ