Віленська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віленська операція
Schlacht bei Wilna
Східний фронт
Перша світова війна
Zayonchkovsky map41.djvu
Карта Віленської операції
55°09′ пн. ш. 26°10′ сх. д. / 55.150° пн. ш. 26.167° сх. д. / 55.150; 26.167
Дата: 9 серпня (22 серпня) — 19 вересня (2 жовтня) 1915
Місце: Вільнюс (сучасна Литва)
Результат: успіх наступальної операції німецької армії
Територіальні зміни: опанування німцями Вільно
Сторони
Антанта:
Flag of Russia.svg Російська імперія
Четверний Союз:
Німецька імперія Німецька імперія
Командувачі
Росія Еверт О. Є.
Росія Радкевич Є. О.
Росія Плеве П. А.
Росія Смирнов В. В.
Німецька імперія Герман фон Ейхгорн
Військові формування
Росія Західний фронт
Росія 10-та армія
Росія 5-та армія
Росія 2-га армія
Німецька імперія 8-ма армія
Німецька імперія 10-та армія

Віленська операція (нім. Schlacht bei Wilna) (9 серпня (22 серпня) — 19 вересня (2 жовтня) 1915) — оборонна операція військ 10-ої та 5-ої армій російської імператорської армії проти військ 8-ої та 10-ої армій Імперської армії Німеччини в районі Вільно (Вільнюса) на Східному фронті за часів Першої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

22 серпня 1915 року після відходу російських військ з-під фортеці Ковно 10-та німецька армія з сильною кінною групою здійснила спробу продовжити наступ, прагнучи оточити російську 10-ту армію в районі Вільно. Але у затятих зустрічних боях, що розв'язались у районі Вільно, німецький наступ до 22 серпня застопорився і тоді німці зосередили в районі Свенцяни (на північ від Вільно) потужне кінне угруповання генерал Гарньє. 27 серпня кінна ударна група завдала удар на Молодечно (за 60 км на північний захід від Мінська), намагаючись з півночі вийти в тил 10-ї армії. 1 вересня, громлячи російські тили, німецька кавалерія захопила Вілейку, а потім Сморгонь. Передові кінні роз'їзди німців заглибилися на схід від Мінська і дійшли до річки Березини, в районі Борисова, де перерізали шосе Мінськ — Смоленськ. 3 вересня через загрозу оточення росіяни залишили Вільно.

Водночас і німцям розвинути успіх не вдалося. У Молодечно кіннота Гарньє зіткнулася з перекинутою в цей район 2-ю армією (генерал В. В. Смирнов), яка остаточно зупинила німецький наступ. Атакувавши німців у Молодечно, вона завдала їм поразки. Чи не підтримана своя піхота, німецька кіннота припинив рейд і почав поспішний відхід до Свенцян. Росіянам не вдалося перехопити дивізії Гарньє, і ті змогли проскочити назад до своїх. Той час тісно Гарньє 2-га армія Смирнова увійшли в зіткнення з 10-ю німецькою армією Ейхгорна.

У боях 10—18 вересня на річці Вілейці і біля озера Нароч російські війська відбили німецький натиск по всьому фронту, а на окремих ділянках навіть просунулися вперед. До 19 вересня фронт у цьому районі стабілізувався. Віленський бій закінчується Великим відступом 1915 року.

Виснаживши наступальні сили, незабаром обидві сторони на Східному фронті перейшли до позиційної війни. До 19 вересня (2 жовтня) 1915 року Свенцянський прорив був ліквідований і фронт стабілізувався на лінії озеро Дрісвяти — озеро Нароч — Сморгонь — Пінськ — Дубно — Тернопіль. Віленська операція (разом зі Свенцянським проривом) стала останньою операцією маневреного періоду війни на російсько-німецькому фронті.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
Джерела

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]